Статті про здоров'я

«Лікарю, після басейну в мене почався свербіж між пальцями. Це грибок?» Або інше запитання: «Я регулярно ходжу до спортзалу. Наскільки великий ризик підхопити грибкову інфекцію?»

Такі побоювання небезпідставні. Басейни, спортивні зали, сауни та громадські душові дійсно належать до місць, де ризик зараження окремими грибковими інфекціями вищий, ніж удома.

Але є важлива деталь, про яку пацієнти часто не знають: людина заражається не від води в басейні і не від повітря в спортзалі.

За понад тридцять років практики я можу сказати, що в більшості випадків грибок передається через контакт із зараженими поверхнями або предметами, а не через саме відвідування басейну.

Чому саме басейн і спортзал вважаються зонами ризику?

Грибки найкраще розмножуються там, де тепло і волого.

Саме такі умови створюються:

• у душових;

• роздягальнях;

• біля басейнів;

• у саунах;

• на підлозі спортивних комплексів.

Якщо людина з грибковою інфекцією ходить босоніж, на поверхні можуть залишатися частинки шкіри з грибком.

Інша людина, яка також ходить босоніж, може контактувати з ними.

Саме так найчастіше і відбувається зараження.

Чи можна заразитися через воду в басейні?

У більшості випадків — ні.

Це один із найпоширеніших міфів.

У сучасних басейнах вода проходить очищення та знезараження відповідно до санітарних вимог.

Основний ризик пов'язаний не з водою, а з:

• мокрою підлогою;

• душовими;

• роздягальнями;

• килимками;

• лавками.

Саме тому профілактика починається ще до того, як людина заходить у воду.

Які грибкові інфекції зустрічаються найчастіше?

Найчастіше після відвідування громадських спортивних закладів ми діагностуємо грибкове ураження стоп.

Спочатку пацієнти звертають увагу на:

• свербіж між пальцями;

• лущення;

• сухість;

• тріщини;

• неприємний запах.

Без лікування інфекція може поширюватися на всю стопу, а згодом — і на нігті.

Саме тому не варто чекати, що проблема мине самостійно.

Чи всі люди однаково легко заражаються?

Ні.

Це ще одна особливість грибкових інфекцій.

На ризик зараження впливають:

• підвищена пітливість;

• мікротріщини на шкірі;

• цукровий діабет;

• порушення кровообігу;

• знижений імунітет;

• носіння тісного або погано вентильованого взуття.

У практиці нерідко буває так, що двоє людей відвідують один і той самий басейн багато років, але грибок виникає лише в одного з них.

Чи можна заразитися через спортивне взуття?

Так.

Особливо якщо користуватися чужим:

• взуттям;

• капцями;

• шкарпетками;

• рушниками.

Грибкові інфекції значно легше передаються через особисті речі, ніж через короткочасний випадковий контакт.

Саме тому спортивне спорядження має бути індивідуальним.

Як зменшити ризик зараження?

Найефективніші заходи профілактики досить прості.

Дерматологи рекомендують:

• завжди користуватися власними гумовими капцями;

• не ходити босоніж у душових і роздягальнях;

• після басейну ретельно висушувати стопи, особливо між пальцями;

• використовувати лише власний рушник;

• не носити чуже взуття;

• регулярно прати спортивні шкарпетки;

• обирати взуття, яке добре вентилюється.

Ці прості звички суттєво знижують ризик зараження.

Якщо грибок з'явився, чи можна продовжувати ходити до басейну?

Поки триває активна грибкова інфекція, це питання краще обговорити з лікарем.

По-перше, вода та тривале перебування у вологому середовищі можуть погіршувати перебіг захворювання.

По-друге, при деяких заразних формах грибкової інфекції існує ризик передачі збудника іншим відвідувачам через спільні поверхні.

Саме тому до завершення лікування іноді рекомендують тимчасово утриматися від відвідування басейну або суворо дотримуватися заходів профілактики.

Як зрозуміти, що це саме грибок?

Не кожне лущення після басейну є грибковою інфекцією.

Подібні симптоми можуть виникати і при:

• екземі;

• контактному дерматиті;

• псоріазі;

• алергічній реакції;

• подразненні шкіри хлорованою водою.

Саме тому лише за зовнішнім виглядом встановити діагноз неможливо.

У практиці дерматолога нерідко трапляються пацієнти, які місяцями лікують «грибок», хоча насправді мають зовсім інше захворювання.

Як проходить діагностика?

Під час консультації я оцінюю:

• локалізацію ураження;

• характер лущення;

• наявність тріщин;

• стан нігтів;

• чи є свербіж;

• чи відвідує пацієнт басейн або спортзал;

• чи були подібні випадки раніше.

За потреби можуть бути рекомендовані:

• мікроскопічне дослідження зішкрібу зі шкіри;

• культуральне дослідження (посів) для визначення виду грибка;

• дослідження нігтів при підозрі на оніхомікоз.

Лише після підтвердження діагнозу можна обрати лікування, яке буде дійсно ефективним.

Найпоширеніші помилки

За роки практики я найчастіше бачу такі ситуації.

Люди:

• ходять босоніж у громадських душових;

• користуються чужими капцями;

• починають лікування протигрибковими мазями без підтвердження діагнозу;

• припиняють лікування одразу після зникнення свербежу;

• не звертають уваги на грибок нігтів, який може стати джерелом повторного зараження шкіри.

Саме остання помилка часто пояснює, чому грибкова інфекція повертається знову.

Висновок

Заразитися грибком у басейні або спортзалі дійсно можливо, але не через воду, а переважно через контакт із зараженими поверхнями чи спільними предметами. Найчастіше інфекція уражає шкіру стоп і легше розвивається за наявності підвищеної вологості, мікротравм шкіри або супутніх захворювань. Водночас не кожне лущення чи свербіж після відвідування басейну є грибковою інфекцією. Якщо симптоми не минають, поширюються або уражають нігті, варто звернутися до дерматовенеролога. Своєчасна діагностика допомагає підтвердити або виключити грибкове захворювання та підібрати лікування, яке запобігатиме його поширенню та повторним епізодам.