Статті про здоров'я

Бувають ситуації, коли кілька днів людина страждає від закрепу, а потім раптово з'являється пронос. Через деякий час усе повторюється знову. Багато хто пов'язує такі зміни з харчуванням, стресом або «слабким кишечником» і не звертається до лікаря. Однак чергування закрепів і діареї не є нормою. Такий симптом може свідчити як про функціональні порушення роботи кишечника, так і про серйозні органічні захворювання.

За даними American College of Gastroenterology (ACG), British Society of Gastroenterology (BSG), European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE) та United European Gastroenterology (UEG), зміна звичного ритму випорожнень є одним із симптомів, який потребує комплексного обстеження. Особливо уважно до нього слід ставитися людям старше 45 років, а також тим, у кого симптоми з'явилися вперше або швидко прогресують.

У багатьох випадках для встановлення причини необхідна колоноскопія, адже саме вона дозволяє детально оцінити стан слизової оболонки товстої кишки та виключити небезпечні захворювання.

Чому закреп змінюється проносом?

У нормі товста кишка працює ритмічно. Вона всмоктує воду, формує калові маси та забезпечує їх своєчасне виведення. Якщо цей процес порушується, можуть виникати як закрепи, так і діарея.

Чергування цих станів часто свідчить про порушення моторики кишечника або про наявність механічної перешкоди для проходження калових мас.

Саме тому лікар ніколи не оцінює лише окремий епізод проносу чи закрепу — важливим є весь перебіг захворювання.

Які захворювання можуть викликати такі симптоми?

Причин існує досить багато.

Найчастіше лікарі виявляють:

• синдром подразненого кишечника (СПК);
• поліпи товстої кишки;
• дивертикулярну хворобу;
• неспецифічний виразковий коліт;
• хворобу Крона;
• часткове звуження просвіту кишечника;
• колоректальний рак;
• хронічні інфекції кишечника;
• наслідки перенесених операцій;
• порушення роботи щитоподібної залози;
• цукровий діабет із ураженням нервової системи.

У пацієнтів молодого віку найчастіше діагностують синдром подразненого кишечника. Проте навіть у цьому випадку спочатку необхідно виключити органічні захворювання.

Чи завжди це синдром подразненого кишечника?

Ні.

СПК дійсно є однією з найпоширеніших причин чергування закрепів і діареї. За міжнародними критеріями Rome IV, для нього характерний хронічний біль у животі, пов'язаний із дефекацією, а також зміна частоти або консистенції випорожнень.

Проте синдром подразненого кишечника є діагнозом виключення. Це означає, що лікар може встановити його лише після того, як переконається у відсутності інших захворювань.

Саме тому пацієнтам із новими або незвичними симптомами нерідко рекомендують пройти колоноскопію.

Які симптоми повинні насторожити?

Міжнародні рекомендації виділяють так звані «симптоми тривоги», при яких обстеження не можна відкладати.

До них належать:

• кров у калі;
• чорний кал;
• слиз у великій кількості;
• біль у животі, який посилюється;
• нічна діарея;
• втрата маси тіла;
• залізодефіцитна анемія;
• підвищення температури;
• випадки колоректального раку у близьких родичів;
• поява симптомів після 45–50 років.

Якщо хоча б один із цих симптомів поєднується зі зміною випорожнень, необхідно звернутися до гастроентеролога.

Чому колоноскопія настільки важлива?

Колоноскопія дозволяє оглянути всю товсту кишку зсередини та виявити зміни, які неможливо побачити за допомогою УЗД або аналізів.

Під час дослідження лікар може діагностувати:

• поліпи;
• доброякісні пухлини;
• колоректальний рак;
• неспецифічний виразковий коліт;
• хворобу Крона;
• дивертикульоз;
• ішемічний коліт;
• запальні зміни слизової оболонки;
• судинні аномалії.

За необхідності виконується біопсія, яка дозволяє підтвердити діагноз навіть тоді, коли зовнішні зміни слизової мінімальні.

Які обстеження можуть знадобитися додатково?

Сучасний підхід до діагностики не обмежується лише колоноскопією.

Лікар може призначити:

• загальний аналіз крові;
• С-реактивний білок;
• феритин;
• кальпротектин калу;
• копрограму;
• аналіз калу на приховану кров;
• бактеріологічне дослідження калу;
• аналізи на паразитарні інфекції;
• гормони щитоподібної залози;
• УЗД органів черевної порожнини.

У деяких випадках можуть бути рекомендовані гастроскопія, комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія.

Чому небезпечно лікуватися самостійно?

Часто пацієнти починають приймати проносні препарати під час закрепу та протидіарейні засоби при діареї. У результаті симптоми лише тимчасово змінюють один одного, а основне захворювання продовжує прогресувати.

Особливо небезпечно це при поліпах, запальних захворюваннях кишечника або колоректальному раку, коли своєчасна діагностика безпосередньо впливає на результати лікування.

Самолікування також може змінити клінічну картину та ускладнити подальшу діагностику.

Чи можна запобігти серйозним захворюванням?

У багатьох випадках — так.

Однією з головних переваг колоноскопії є можливість не лише виявити захворювання, а й попередити його розвиток. Наприклад, видалення аденоматозних поліпів під час дослідження значно знижує ризик розвитку колоректального раку в майбутньому.

Саме тому сучасні міжнародні рекомендації рекомендують не чекати появи тяжких симптомів, а проходити обстеження своєчасно.

Коли звернутися до гастроентеролога?

Якщо закрепи регулярно змінюються проносами, не відкладайте консультацію лікаря. Навіть якщо симптоми періодично зникають, це не означає, що проблема вирішилася.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому можна пройти консультацію гастроентеролога, сучасну відеоколоноскопію, гастроскопію, лабораторні дослідження, аналіз калу на кальпротектин і приховану кров, а також комплексну діагностику органів травлення. Своєчасне обстеження допомагає встановити точну причину порушення роботи кишечника, розпочати ефективне лікування та попередити розвиток небезпечних ускладнень.