Статті про здоров'я

Слиз у калі — одна з тих змін, які пацієнти помічають досить часто, але не завжди правильно оцінюють. Одні вважають це абсолютно нормальним явищем, інші — ознакою небезпечної хвороби. Насправді істина знаходиться посередині. Невелика кількість слизу виробляється кишечником постійно і виконує важливу функцію — захищає слизову оболонку та полегшує проходження калових мас. У здорової людини цей слиз практично непомітний.

Якщо ж слизу стає багато, він добре помітний на поверхні калу або виділяється окремо, особливо якщо це повторюється регулярно, необхідно з'ясувати причину. За рекомендаціями American College of Gastroenterology (ACG), European Crohn's and Colitis Organisation (ECCO) та British Society of Gastroenterology (BSG), надмірне виділення слизу може бути одним із перших проявів запальних, інфекційних або пухлинних захворювань кишечника.

Саме тому не варто самостійно ставити собі діагноз або лікуватися без обстеження.

Чому кишечник виробляє слиз?

Слиз виробляють спеціальні келихоподібні клітини слизової оболонки кишечника. Вона виконує кілька важливих функцій:

• захищає слизову оболонку від механічного пошкодження;
• полегшує проходження калових мас;
• зменшує тертя;
• бере участь у місцевому імунному захисті;
• підтримує баланс кишкової мікрофлори.

У нормі людина навіть не помічає її присутності.

Коли ж слизової секреції стає більше, це найчастіше означає, що слизова оболонка подразнена або запалена.

Які захворювання можуть викликати появу слизу?

Причин існує багато — від функціональних порушень до серйозних органічних захворювань.

Найчастіше лікарі виявляють:

• синдром подразненого кишечника;
• неспецифічний виразковий коліт;
• хворобу Крона;
• інфекційний коліт;
• проктит;
• поліпи товстої кишки;
• дивертикулярну хворобу;
• колоректальний рак;
• паразитарні інфекції;
• харчову непереносимість.

Іноді слиз може з'являтися після перенесених кишкових інфекцій або курсу антибіотиків, однак навіть у таких випадках тривале збереження симптомів потребує консультації лікаря.

Який слиз вважається небезпечним?

Для лікаря має значення не лише сам факт появи слизу, а й його характер.

Особливу увагу привертає слиз:

• у великій кількості;
• із домішками крові;
• із гноєм;
• із неприємним запахом;
• який виділяється навіть без калових мас;
• що супроводжується болем або проносом.

Такі зміни можуть свідчити про активне запалення слизової оболонки кишечника.

Якщо слиз з'явився разом із кров'ю

Поєднання слизу та крові завжди потребує обстеження.

Причиною можуть бути:

• неспецифічний виразковий коліт;
• хвороба Крона;
• великі поліпи;
• проктит;
• пухлини товстої кишки;
• інфекційні коліти.

Без колоноскопії визначити джерело кровотечі практично неможливо.

Коли потрібна колоноскопія?

Відповідно до міжнародних рекомендацій, колоноскопія рекомендується, якщо:

• слиз зберігається більше кількох тижнів;
• він регулярно повторюється;
• з'являється кров у калі;
• є біль у животі;
• виникає пронос або чергування закрепів і діареї;
• спостерігається втрата маси тіла;
• виявлена анемія;
• симптом виник після 45–50 років;
• у родині були випадки колоректального раку.

Колоноскопія дозволяє не лише побачити зміни слизової оболонки, а й виконати біопсію для гістологічного дослідження.

Які захворювання можна виявити під час колоноскопії?

Під час дослідження лікар може діагностувати:

• неспецифічний виразковий коліт;
• хворобу Крона;
• мікроскопічний коліт;
• поліпи;
• дивертикули;
• доброякісні пухлини;
• колоректальний рак;
• ішемічний коліт;
• запальні зміни слизової оболонки.

Навіть якщо слизова оболонка зовні виглядає нормально, лікар може взяти біопсію, оскільки деякі захворювання підтверджуються лише під мікроскопом.

Які аналізи допомагають встановити причину?

Сучасна діагностика не обмежується колоноскопією.

Лікар може призначити:

• загальний аналіз крові;
• С-реактивний білок;
• кал на приховану кров;
• кальпротектин калу;
• копрограму;
• бактеріологічне дослідження калу;
• аналізи на паразитарні інфекції;
• біохімічний аналіз крові.

Особливе значення сьогодні має кальпротектин калу — сучасний лабораторний маркер, який допомагає відрізнити функціональні порушення кишечника від запальних захворювань. Його активно рекомендують європейські та американські гастроентерологічні товариства як один із перших етапів діагностики.

Чому не варто займатися самолікуванням?

Деякі пацієнти починають самостійно приймати пробіотики, ферменти або антибіотики. Інші шукають причину лише в «дисбактеріозі», хоча сучасні міжнародні клінічні рекомендації практично не використовують цей термін як самостійний діагноз.

Безконтрольне лікування може тимчасово змінити симптоми, але не усуває причину захворювання. Якщо слиз пов'язаний із запальним процесом, поліпами або пухлиною, втрата часу може негативно вплинути на результати лікування.

Коли необхідно звернутися до гастроентеролога?

Якщо слиз у калі з'являється регулярно, його кількість збільшується або він поєднується з кров'ю, болем у животі, проносом, закрепами чи схудненням, не відкладайте консультацію лікаря.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому можна пройти консультацію гастроентеролога, сучасну відеоколоноскопію, гастроскопію, лабораторні дослідження, визначення кальпротектину, аналіз калу на приховану кров, УЗД органів черевної порожнини та інші необхідні обстеження. Комплексна діагностика дозволяє своєчасно виявити захворювання кишечника, встановити точний діагноз і розпочати лікування відповідно до сучасних міжнародних стандартів.