Статті про здоров'я

Закреп — одна з найпоширеніших проблем травної системи. За даними World Gastroenterology Organisation (WGO), American College of Gastroenterology (ACG) та United European Gastroenterology (UEG), із хронічним закрепом у різні періоди життя стикаються до 20% дорослого населення. При цьому більшість людей не звертається до лікаря, вважаючи проблему наслідком неправильного харчування або малорухливого способу життя.

Дійсно, тимчасова затримка випорожнення після зміни раціону, подорожі або стресу зазвичай не є ознакою серйозного захворювання. Але якщо закреп триває більше тижня, регулярно повторюється або супроводжується іншими симптомами, необхідно з'ясувати його причину.

Хронічний закреп може бути не лише функціональним порушенням, а й першим проявом поліпів, запальних захворювань кишечника, звуження просвіту товстої кишки або навіть колоректального раку. Саме тому сучасні міжнародні рекомендації приділяють особливу увагу своєчасній діагностиці цього симптому.

Що вважається закрепом?

Багато людей помилково оцінюють закреп лише за кількістю випорожнень.

Насправді лікар враховує одразу кілька критеріїв:

• випорожнення рідше трьох разів на тиждень;
• необхідність сильного натужування;
• дуже щільний або грудкуватий кал;
• відчуття неповного випорожнення кишечника;
• відчуття перешкоди під час дефекації;
• необхідність допомагати випорожненню вручну.

Згідно з Rome IV Criteria, про хронічний закреп говорять тоді, коли подібні симптоми спостерігаються щонайменше три місяці.

Чому виникає закреп?

Причин існує дуже багато, і далеко не всі вони пов'язані лише з харчуванням.

Найчастіше закреп виникає через:

• недостатнє споживання клітковини;
• недостатній питний режим;
• малорухливий спосіб життя;
• стрес;
• прийом деяких лікарських препаратів;
• синдром подразненого кишечника;
• порушення моторики товстої кишки.

Однак існують і значно серйозніші причини:

• поліпи товстої кишки;
• колоректальний рак;
• дивертикулярна хвороба;
• неспецифічний виразковий коліт;
• хвороба Крона;
• звуження просвіту кишечника;
• ендокринні захворювання (гіпотиреоз, цукровий діабет);
• неврологічні захворювання.

Саме тому при тривалому закрепі самолікування проносними засобами не повинно замінювати повноцінне обстеження.

Які симптоми повинні насторожити?

Особливо уважними потрібно бути, якщо закреп поєднується з:

• кров'ю у калі;
• чорним калом;
• болем у животі;
• здуттям;
• різкою втратою маси тіла;
• анемією;
• чергуванням закрепів і діареї;
• стрічкоподібним калом;
• постійною слабкістю.

У міжнародній медицині такі прояви називають «симптомами тривоги» (alarm symptoms). Їхня поява є підставою для негайного дообстеження.

Коли потрібна колоноскопія?

Колоноскопія є «золотим стандартом» діагностики захворювань товстої кишки.

Лікар може рекомендувати її, якщо:

• закреп триває понад кілька тижнів;
• симптом уперше виник після 45–50 років;
• лікування не допомагає;
• є кров у калі;
• виявлена залізодефіцитна анемія;
• є випадки колоректального раку серед близьких родичів;
• спостерігається безпричинне схуднення;
• змінився звичний характер випорожнень.

Вік сам по собі не означає наявність небезпечного захворювання, однак після 45–50 років ризик поліпів і колоректального раку поступово зростає, тому до нових симптомів потрібно ставитися особливо уважно.

Що може виявити колоноскопія?

Під час дослідження лікар оглядає всю слизову оболонку товстої кишки.

Колоноскопія дозволяє діагностувати:

• поліпи;
• дивертикули;
• хронічне запалення;
• неспецифічний виразковий коліт;
• хворобу Крона;
• доброякісні пухлини;
• колоректальний рак;
• ішемічний коліт;
• судинні мальформації.

Однією з головних переваг процедури є можливість одночасного лікування. Якщо лікар знаходить поліп, його часто можна видалити під час колоноскопії без проведення відкритої операції.

Саме ця особливість зробила колоноскопію найефективнішим методом профілактики колоректального раку.

Чи завжди достатньо лише колоноскопії?

Не завжди.

Оскільки закреп може бути проявом різних захворювань, лікар може призначити додаткове обстеження:

• загальний аналіз крові;
• феритин;
• біохімічний аналіз крові;
• аналіз калу на приховану кров;
• ТТГ для виключення гіпотиреозу;
• рівень глюкози крові;
• УЗД органів черевної порожнини.

Такий комплексний підхід відповідає сучасним міжнародним клінічним рекомендаціям і допомагає не лише виявити патологію кишечника, а й знайти інші можливі причини закрепу.

Чому небезпечно постійно приймати проносні?

Безконтрольне використання проносних препаратів не усуває причину закрепу. Більше того, деякі стимулюючі проносні при тривалому застосуванні можуть викликати звикання, через що кишечник поступово втрачає здатність нормально працювати без медикаментів.

Саме тому лікування повинно починатися не з вибору проносного засобу, а з встановлення причини порушення роботи кишечника.

Коли звернутися до гастроентеролога?

Якщо закреп триває більше тижня, повторюється регулярно або супроводжується іншими тривожними симптомами, не відкладайте консультацію лікаря.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому можна пройти консультацію гастроентеролога, сучасну відеоколоноскопію, лабораторну діагностику, УЗД органів черевної порожнини та комплексне обстеження органів травлення. Своєчасне встановлення причини закрепу дозволяє не лише покращити якість життя, а й виявити захворювання кишечника на ранній стадії, коли лікування є найбільш ефективним.