Статті про здоров'я

Багато людей вважають, що якщо кашель став вологим, значить організм «очищається» і хвороба вже минає. Частково це правда: під час одужання після вірусної інфекції поява мокротиння часто є природним етапом відновлення. Але далеко не завжди вологий кашель означає безпечний процес.

Якщо мокротиння виділяється тривалий час, його стає більше, змінюється колір або з'являються інші симптоми, це може свідчити про захворювання бронхів чи легень, які потребують обстеження та лікування.

За сучасними міжнародними рекомендаціями European Respiratory Society (ERS) та American College of Chest Physicians (CHEST) тривалий продуктивний кашель не можна залишати без уваги, особливо якщо він зберігається понад три тижні.

Клінічна ситуація

Чоловік 58 років звернувся до пульмонолога зі скаргами на кашель із мокротинням, який турбував його майже рік.

Щоранку він відкашлював значну кількість слизу, але не вважав це проблемою, пояснюючи все багаторічним курінням.

Лише після появи задишки під час ходьби він вирішив пройти обстеження.

Спірометрія показала значне порушення функції легень, а після додаткового обстеження було встановлено діагноз хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).

Пацієнт був переконаний, що ранковий кашель у курця — це нормально. Насправді ж це один із найперших симптомів захворювання, яке можна було виявити значно раніше.

 

Чому утворюється мокротиння?

Слиз у бронхах виробляється постійно.

У здорової людини він:

• зволожує слизову оболонку;

• затримує пил і мікроорганізми;

• допомагає очищати дихальні шляхи.

Завдяки роботі війчастого епітелію цей секрет непомітно переміщується до верхніх дихальних шляхів і ковтається.

При запаленні або подразненні бронхів ситуація змінюється.

Слизу виробляється більше, він стає густішим, а його виведення порушується. Саме тоді з'являється кашель із мокротинням.

 

Чи завжди мокротиння означає інфекцію?

Ні.

Це одна з найпоширеніших помилок.

Мокротиння може утворюватися не лише при бактеріальних інфекціях.

Його виділення спостерігається також при:

• бронхіальній астмі;

• ХОЗЛ;

• бронхоектатичній хворобі;

• хронічному бронхіті;

• алергічному запаленні бронхів;

• професійних захворюваннях легень;

• тривалому курінні.

Саме тому сам факт наявності мокротиння не є підставою для призначення антибіотиків.

 

Про що може свідчити характер мокротиння?

Для лікаря має значення не лише його наявність.

Під час консультації пульмонолог уточнює:

• коли воно з'явилося;

• скільки його виділяється;

• якого воно кольору;

• чи має запах;

• наскільки легко відкашлюється;

• чи змінюється його кількість протягом дня.

Наприклад, велика кількість мокротиння вранці характерна для ХОЗЛ або бронхоектатичної хвороби, тоді як при бронхіальній астмі його може бути зовсім небагато.

 

Якщо мокротиння стало жовтим або зеленим — чи потрібні антибіотики?

Це один із найпоширеніших міфів.

Зміна кольору далеко не завжди означає бактеріальну інфекцію.

Колір залежить від кількості клітин запалення та інших компонентів бронхіального секрету.

Тому навіть зелене мокротиння не є автоматичним показанням до антибіотикотерапії.

Рішення про лікування приймається лише після оцінки:

• тривалості захворювання;

• температури;

• результатів огляду;

• лабораторних показників;

• даних рентгенографії або інших досліджень.

Саме такий підхід відповідає принципам доказової медицини.

 

Коли мокротиння є тривожним симптомом?

Необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, якщо:

• його кількість різко збільшилася;

• з'явився неприємний запах;

• мокротиння стало пінистим;

• у ньому з'явилися прожилки або домішки крові;

• кашель супроводжується високою температурою;

• виникла задишка;

• з'явився біль у грудній клітці.

Такі симптоми можуть свідчити про серйозні захворювання органів дихання та потребують обов'язкового обстеження.

 

Погляд лікаря-пульмонолога

У своїй практиці ми часто бачимо пацієнтів, які роками звикають до ранкового кашлю та щоденного виділення мокротиння. Особливо це характерно для курців.

Людина настільки адаптується до свого стану, що перестає сприймати його як симптом захворювання.

Саме через це ХОЗЛ нерідко діагностують уже тоді, коли функція легень значно погіршилася.

Між тим просте дослідження — спірометрія — дозволяє виявити порушення функції бронхів на значно раннішому етапі.

Які обстеження може призначити пульмонолог?

Залежно від клінічної ситуації лікар може рекомендувати:

• спірометрію;

• рентгенографію органів грудної клітки;

• комп'ютерну томографію легень;

• загальний аналіз крові;

• дослідження мокротиння;

• бактеріологічний посів мокротиння — за показаннями;

• пульсоксиметрію.

Не кожному пацієнту потрібні всі ці дослідження. Їх обсяг визначається після консультації.

 

Чого не варто робити?

При кашлі з мокротинням не рекомендується:

• самостійно починати прийом антибіотиків;

• пригнічувати кашель сильнодіючими протикашльовими препаратами без призначення лікаря;

• ігнорувати симптоми протягом кількох місяців;

• вважати ранковий кашель «нормою курця»;

• лікуватися лише народними методами без встановлення причини.

Неправильне лікування може не лише не допомогти, а й відтермінувати встановлення правильного діагнозу.

 

Коли потрібно звернутися до пульмонолога?

Консультація рекомендована, якщо:

• кашель із мокротинням триває понад три тижні;

• мокротиння виділяється щодня;

• його кількість поступово збільшується;

• з'явилася задишка;

• кашель повторюється кілька разів на рік;

• ви палите або палили в минулому;

• після лікування симптоми не зникають;

• у мокротинні з'явилася кров.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому лікар-пульмонолог допоможе встановити причину продуктивного кашлю, оцінити функцію легень за допомогою спірометрії, визначити необхідний обсяг обстеження та підібрати лікування відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Пам'ятайте: мокротиння — це важливий діагностичний симптом, який не можна оцінювати лише за кольором. Головне — знайти причину його появи та своєчасно розпочати правильне лікування.