ЕЕГ - електрична активність головного мозку — ЛДЦ «Альянс»

Електроенцефалографія (ЕЕГ) та Відео-ЕЕГ (ВЕЕГ) у Кропивницькому

Судоми, раптова втрата свідомості, короткі «завмирання», незрозумілі повторювані рухи або нічні напади — ситуації, коли лікарю може бути важливо оцінити електричну активність головного мозку.

Електроенцефалографія (ЕЕГ) реєструє біоелектричну активність мозку та допомагає виявляти зміни, які мають значення при підозрі на епілепсію та інші пароксизмальні стани.

Під час відео-ЕЕГ електроенцефалограма записується одночасно з відео пацієнта. Якщо під час моніторингу виникає підозрілий епізод, лікар може зіставити його зовнішні прояви з електричною активністю мозку в той самий момент.

Відео-ЕЕГ у ЛДЦ «Альянс»

 

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому проводяться дослідження різної тривалості:

• відео-ЕЕГ без сну — 20–30 хвилин або 1 година;

• відео-ЕЕГ із денним сном — 1–2 або 2–3 години;

• нічний відео-ЕЕГ-моніторинг — 9–12 годин;

• тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг — до 2 діб.

Дослідження з реєстрацією сну проводяться дорослим та дітям від 1 року.

Коротка та тривала ЕЕГ мають різні діагностичні можливості. В одному випадку достатньо 20–30 хвилин запису, в іншому важливо зареєструвати засинання і сон або спостерігати електричну активність мозку протягом багатьох годин.

ЕЕГ оцінює функціональну електричну активність мозку. МРТ і КТ досліджують його структуру — ці методи не замінюють один одного.

Що таке ЕЕГ і як вона працює

Головний мозок постійно генерує електричні сигнали внаслідок роботи нервових клітин. Електроенцефалографія дозволяє зареєструвати цю активність з поверхні голови та побачити, як вона змінюється під час неспання, засинання, сну або функціональних проб.

Для дослідження на голову пацієнта встановлюють електроди, які одночасно реєструють сигнали з різних ділянок. Електроенцефалограф перетворює їх на графічний запис — електроенцефалограму.

Під час аналізу лікар оцінює:

• основні ритми та організацію фонової активності;

• частоту, амплітуду та симетричність сигналів;

• відмінності між окремими ділянками;

• зміни під час неспання, засинання та сну;

• реакцію мозку на відкривання і заплющування очей та функціональні проби;

• наявність епілептиформних та інших патологічних ЕЕГ-феноменів.

Електроди не подають струм у мозок і не стимулюють його. Вони працюють як датчики та лише реєструють природну електричну активність.

ЕЕГ відображає функціональну активність мозку протягом часу запису. Саме тому отримані дані оцінюють разом із симптомами, описом підозрілих епізодів, історією захворювання та іншими результатами обстеження.

Коли лікар може рекомендувати ЕЕГ

ЕЕГ найчастіше проводять, коли необхідно з'ясувати природу нападів або повторюваних епізодів, під час яких раптово змінюються свідомість, рухи, поведінка чи сприйняття людини.

Лікар може рекомендувати ЕЕГ, якщо виникають:

• судоми або напади з мимовільними рухами;

• раптова втрата свідомості незрозумілого походження;

• короткочасні «відключення» або проміжки часу, які людина не пам'ятає;

• завмирання на декілька секунд, коли людина раптово припиняє діяльність і не реагує на звернення;

• повторювані посмикування, напруження м'язів або інші стереотипні рухи;

• раптові епізоди порушення контакту з оточенням;

• незвичні повторювані відчуття, зорові, слухові або нюхові феномени без очевидної зовнішньої причини;

• підозрілі епізоди під час сну — повторювані раптові пробудження, незвичні рухи, напруження тіла або інші стереотипні нічні події;

• перший неспровокований напад, схожий на епілептичний;

• підозра на епілепсію та необхідність уточнення типу нападів;

• необхідність оцінки електричної активності мозку при вже встановленій епілепсії.

Не кожен головний біль, запаморочення, погіршення пам'яті або порушення сну є показанням до ЕЕГ. Дослідження найбільш інформативне тоді, коли існує конкретне клінічне питання, пов'язане з електричною активністю головного мозку.

Якщо підозрілі епізоди виникають переважно під час сну, трапляються рідко або коротка ЕЕГ не дала достатньої інформації, лікар може рекомендувати дослідження сну чи триваліший відео-ЕЕГ-моніторинг.

Що може показати ЕЕГ

Електроенцефалографія дозволяє оцінити, як організована електрична активність головного мозку та чи реєструються зміни, які можуть мати клінічне значення.

Особливу роль ЕЕГ відіграє у виявленні епілептиформної активності — характерних електричних феноменів, які можуть спостерігатися при епілепсії. До них належать, зокрема, спайки, гострі хвилі та комплекси «спайк–хвиля».

За результатами ЕЕГ лікар може оцінити:

• фонову електричну активність мозку та її організацію;

• наявність або відсутність епілептиформних феноменів під час запису;

• чи має патологічна активність вогнищевий або генералізований характер;

• у яких ділянках вона реєструється та як поширюється;

• чи з'являються або посилюються певні зміни під час засинання та сну;

• реакцію мозку на фотостимуляцію, гіпервентиляцію та інші функціональні проби;

• зміни електричної активності порівняно з попередніми дослідженнями.

При відео-ЕЕГ лікар також може визначити, чи супроводжувався зафіксований клінічний епізод змінами на електроенцефалограмі. Це особливо важливо при повторюваних нападах, завмираннях, незвичних рухах або нічних подіях, природу яких необхідно уточнити.

Водночас можливості ЕЕГ мають чіткі межі. За допомогою цього дослідження не можна побачити пухлину, крововилив, наслідки травми або інші анатомічні зміни мозку так, як це дозволяють МРТ чи КТ.

ЕЕГ показує особливості електричної активності мозку, але результат дослідження не є діагнозом сам по собі. Його значення визначають у поєднанні з клінічними проявами та іншими даними про стан пацієнта.

ЕЕГ при епілепсії: напад не завжди означає епілепсію

Електроенцефалографія є одним із ключових методів обстеження при підозрі на епілепсію. Проте судоми, втрата свідомості, завмирання або незвична поведінка не завжди означають, що у людини епілепсія.

Зовні схожі епізоди можуть мати різне походження. Наприклад, короткочасна втрата свідомості може бути пов'язана із синкопе (непритомністю), а деякі рухи та незвичні події під час сну можуть нагадувати епілептичні напади, хоча мають іншу природу.

Тому лікарю важливо з'ясувати не лише факт нападу, а й як саме він відбувався:

• що людина робила безпосередньо перед епізодом;

• як напад почався;

• чи змінювалася або втрачалася свідомість;

• які рухи, відчуття або зміни поведінки виникали;

• скільки тривав епізод;

• як людина почувалася та поводилася після нього;

• чи виникають подібні події під час неспання, засинання або сну.

ЕЕГ допомагає виявити епілептиформну активність та отримати інформацію, необхідну для уточнення характеру нападів. Особливо цінним може бути відео-ЕЕГ-моніторинг, якщо типовий для пацієнта епізод виникає безпосередньо під час запису. У такому разі лікар може одночасно оцінити зовнішні прояви нападу та електричну активність головного мозку.

При підозрі на епілепсію ЕЕГ може бути рекомендована після першого неспровокованого нападу, при повторних судомах, короткочасних завмираннях, епізодах порушення свідомості або інших стереотипних подіях.

Діагноз епілепсії не встановлюють лише за одним симптомом або одним висновком ЕЕГ. Лікар зіставляє результати дослідження з клінічною картиною, описом нападів, анамнезом та іншими необхідними даними.

Нормальна ЕЕГ: чи виключає вона епілепсію

Нормальний результат ЕЕГ не виключає епілепсію. Епілептиформна активність не обов'язково реєструється постійно: між нападами характерні зміни можуть виникати періодично й не потрапити в короткий період запису.

Тому висновок «ЕЕГ у межах норми» означає, що під час конкретного дослідження не було зареєстровано відповідних патологічних ЕЕГ-феноменів. Він не означає автоматично, що епілепсію повністю виключено.

Якщо напади або інші підозрілі епізоди повторюються, лікар оцінює їх характер, частоту і тривалість, наявність порушення свідомості, особливості рухів, стан після нападу та час його виникнення.

Якщо клінічна підозра зберігається, залежно від ситуації можуть бути рекомендовані:

• повторна ЕЕГ;

• більш тривалий запис;

• ЕЕГ під час сну;

• нічний або тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг.

Сон має особливе діагностичне значення: у деяких пацієнтів епілептиформна активність з'являється або стає більш вираженою саме під час засинання та сну.

Водночас справедливе й зворотне: виявлений на ЕЕГ патологічний феномен сам по собі ще не дорівнює діагнозу епілепсії.

Тому лікар оцінює не «хорошу» чи «погану» ЕЕГ, а те, чи відповідають зареєстровані зміни клінічній картині та характеру нападів пацієнта.

Який вид ЕЕГ потрібен: короткий запис, сон чи тривалий моніторинг

Тривалість ЕЕГ залежить від того, яку саме інформацію необхідно отримати. Найдовше дослідження не завжди є найкращим — формат обирають з урахуванням характеру епізодів, часу їх виникнення та клінічного завдання.

Відео-ЕЕГ 20–30 хвилин — короткий базовий запис для оцінки фонової електричної активності мозку та проведення функціональних проб.

Відео-ЕЕГ протягом 1 години — подовжений запис, який дає більше часу для реєстрації електричної активності, якщо короткого дослідження недостатньо.

Відео-ЕЕГ із денним сном 1–2 або 2–3 години — дозволяє зареєструвати неспання, засинання та сон. Такий формат може бути важливим, якщо патологічна активність не проявилася під час короткої ЕЕГ або може активуватися уві сні.

Нічний відео-ЕЕГ-моніторинг 9–12 годин — охоплює природний нічний сон і може бути рекомендований, коли підозрілі епізоди виникають переважно вночі.

Тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг до 2 діб — використовується, коли необхідний триваліший період спостереження, зокрема при рідкісних або непередбачуваних епізодах.

Короткий запис має природне обмеження: він реєструє лише ту електричну активність, яка виникла протягом часу дослідження. Збільшення тривалості запису дозволяє охопити більше станів неспання та сну і підвищує можливість зареєструвати зміни або типовий для пацієнта епізод, якщо він виникне під час моніторингу.

Коротка ЕЕГ, ЕЕГ сну, нічний та тривалий моніторинг вирішують різні діагностичні завдання. Необхідний формат визначають відповідно до клінічної ситуації.

Навіщо потрібна відео-ЕЕГ

Під час відео-ЕЕГ одночасно записуються електрична активність головного мозку та відео пацієнта. Обидва записи синхронізовані в часі, тому лікар може зіставити зовнішні прояви підозрілого епізоду з тим, що в цей самий момент відбувається на електроенцефалограмі.

Це особливо важливо при повторюваних подіях, природу яких складно визначити лише за описом: завмираннях, посмикуваннях, незвичних рухах, змінах поведінки або свідомості, раптових пробудженнях та інших нічних епізодах.

Якщо така подія виникла під час моніторингу, відео-ЕЕГ дозволяє оцінити:

• як саме починається і розвивається епізод;

• чи зберігається реакція пацієнта на оточення;

• які рухи або зміни поведінки виникають;

• точний момент початку та завершення події;

• чи супроводжується вона відповідними змінами електричної активності мозку.

Зовні схожі напади не завжди мають однакову природу. Тому можливість одночасно аналізувати клінічну подію та ЕЕГ є важливою перевагою відео-ЕЕГ-моніторингу.

Якщо звичний напад під час дослідження не виник, це не означає, що запис не має діагностичної цінності. Лікар аналізує фонову активність, періоди неспання та сну, реакцію на функціональні проби та можливі міжнападні епілептиформні феномени.

ЕЕГ денного та нічного сну

Сон змінює електричну активність головного мозку. У деяких пацієнтів епілептиформні феномени, які не реєструються або малопомітні під час неспання, можуть з'являтися чи ставати більш вираженими під час засинання та сну.

ЕЕГ денного сну

Дослідження починається у стані неспання та продовжується під час засинання і природного сну. Це дозволяє оцінити електричну активність мозку в різних функціональних станах протягом одного запису.

ЕЕГ денного сну може бути рекомендована, якщо:

• коротка ЕЕГ не дала достатньої інформації, а клінічна підозра зберігається;

• необхідно зареєструвати засинання та сон;

• підозрілі епізоди виникають під час засинання, сну або пробудження;

• для вирішення діагностичного завдання потрібен триваліший запис.

У ЛДЦ «Альянс» відео-ЕЕГ із денним сном проводиться протягом 1–2 або 2–3 годин.

Нічний відео-ЕЕГ-моніторинг

Якщо незвичні події виникають переважно вночі, лікар може рекомендувати дослідження протягом природного нічного сну.

Нічний моніторинг охоплює засинання, різні стадії сну та пробудження. Синхронний запис ЕЕГ і відео дозволяє оцінити електричну активність мозку протягом ночі та, якщо виникне типовий епізод, зіставити його прояви з електроенцефалограмою.

Такий формат може бути особливо корисним при повторюваних раптових пробудженнях, стереотипних рухах, посмикуваннях, напруженні тіла або інших незвичних подіях уві сні.

У ЛДЦ «Альянс» нічний відео-ЕЕГ-моніторинг триває 9–12 годин.

Навіть якщо звичний напад протягом ночі не виник, лікар може отримати важливу інформацію про електричну активність мозку та можливі міжнападні епілептиформні феномени під час сну.

Тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг

Якщо підозрілі епізоди виникають рідко або попередні дослідження не дали достатньої інформації, може знадобитися тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг.

Під час такого дослідження безперервно реєструються електрична активність головного мозку та синхронне відео пацієнта. Запис охоплює тривалий період неспання, засинання, нічного та денного сну і пробудження.

Тривалий моніторинг може бути доцільним, якщо:

• епізоди виникають періодично і їх складно зафіксувати під час короткої ЕЕГ;

• необхідно спробувати зареєструвати типовий для пацієнта напад;

• потрібно зіставити повторювані клінічні події з даними ЕЕГ;

• коротке дослідження не виявило епілептиформної активності, але клінічна підозра зберігається;

• необхідно оцінити електричну активність мозку протягом тривалого періоду неспання та сну.

У ЛДЦ «Альянс» проводиться тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг до 2 діб.

Навіть дводобовий запис не гарантує, що рідкісний напад обов'язково виникне під час дослідження. Однак аналізується не лише сам напад, а весь запис — фонова активність, сон, неспання та можливі міжнападні епілептиформні феномени.

ЕЕГ у дітей: коли потрібне дослідження

Електроенцефалографія застосовується у дітей насамперед тоді, коли необхідно з'ясувати природу нападів, повторюваних незвичних епізодів або є підозра на епілепсію.

Епілептичний напад у дитини не завжди виглядає як виражені судоми. Іноді батьки помічають менш очевидні прояви: дитина раптово завмирає, на декілька секунд перестає реагувати, має повторювані посмикування, незвичні рухи або події під час сну.

Лікар може рекомендувати ЕЕГ дитині, якщо спостерігаються:

• судоми або напад із втратою свідомості;

• короткі повторювані «завмирання» з відсутністю реакції на звернення;

• раптові епізоди порушення контакту з оточенням;

• повторювані посмикування, напруження м'язів або стереотипні рухи;

• незвичні події під час засинання, сну чи пробудження;

• підозра на епілептичні напади;

• необхідність уточнення характеру нападів при вже встановленій епілепсії.

Навіщо дитині може знадобитися ЕЕГ сну

У деяких дітей епілептиформна активність може з'являтися або ставати більш вираженою саме під час засинання та сну. Тому запис сну може бути рекомендований, якщо коротка ЕЕГ у стані неспання не дала достатньої інформації або підозрілі епізоди виникають переважно вночі.

У ЛДЦ «Альянс» відео-ЕЕГ-дослідження з реєстрацією сну проводяться дітям від 1 року.

Перед дослідженням волосся дитини має бути чистим і сухим, без олій, гелів та інших засобів для укладання. Якщо планується ЕЕГ сну, режим напередодні може потребувати корекції, щоб дитина змогла заснути під час запису.

Не слід самостійно скасовувати призначені дитині препарати або проводити депривацію сну без попередньо отриманих рекомендацій.

Якщо підозрілий епізод вдалося зняти на телефон, відео варто зберегти та показати лікарю.

Як проходить ЕЕГ та які функціональні проби проводять

Перед початком дослідження на голову пацієнта встановлюють спеціальні електроди відповідно до стандартизованої схеми. Для якісної реєстрації сигналу використовують провідний засіб, який забезпечує контакт електродів зі шкірою.

Після перевірки якості сигналу починається запис. Пацієнт перебуває у спокійному положенні та виконує прості інструкції медичного працівника.

Рухи, розмова, напруження м'язів і часте моргання можуть створювати на електроенцефалограмі артефакти — сигнали, які не пов'язані безпосередньо з електричною активністю мозку.

Спочатку реєструють фонову активність. Частину запису пацієнт перебуває із заплющеними очима, а за командою відкриває та знову заплющує їх.

Функціональні проби під час ЕЕГ

За показаннями під час дослідження можуть проводитися функціональні проби.

Ритмічна фотостимуляція. Перед пацієнтом розташовують джерело світла, яке створює серії спалахів із різною частотою. Під час проби оцінюють реакцію електричної активності мозку на світлову стимуляцію.

Гіпервентиляція. Пацієнта просять протягом певного часу глибоко та ритмічно дихати. Фізіологічні зміни, які виникають при такому диханні, відображаються на ЕЕГ і в окремих випадках можуть сприяти виявленню патологічної активності.

Функціональні проби проводяться не кожному пацієнту в однаковому обсязі. Їх застосування залежить від віку, стану людини, анамнезу та мети дослідження.

Після завершення дослідження електроди знімають, а отриманий запис зберігають для подальшого аналізу лікарем і формування висновку.

Як підготуватися до ЕЕГ та ЕЕГ сну

Правильна підготовка допомагає отримати якісний запис із мінімальною кількістю артефактів. Для стандартної ЕЕГ вона нескладна, а при дослідженні сну може додатково знадобитися корекція режиму напередодні.

Підготовка до звичайної ЕЕГ

Вимийте голову. Волосся має бути чистим і сухим. Перед дослідженням не використовуйте лак, гель, віск, олії, сухий шампунь та інші засоби для волосся — вони можуть погіршувати контакт електродів зі шкірою.

Не приходьте натще. Перед ЕЕГ можна нормально поїсти, якщо лікар не надав інших рекомендацій. Тривале голодування може впливати на самопочуття під час дослідження.

У день дослідження бажано уникати напоїв із кофеїном, зокрема кави та енергетичних напоїв, якщо лікар не надав інших рекомендацій. Особливо це важливо, коли планується реєстрація сну.

Візьміть попередні результати. Якщо ЕЕГ проводилася раніше, бажано мати попередній висновок та, за можливості, сам запис дослідження. Порівняння результатів у динаміці може бути корисним для лікаря.

Якщо напад, завмирання або інший підозрілий епізод вдалося зняти на телефон, збережіть відео та покажіть його лікарю.

Чи потрібно скасовувати ліки перед ЕЕГ

Самостійно скасовувати протиепілептичні, снодійні, заспокійливі або інші призначені препарати не можна.

Лікарські засоби можуть впливати на електроенцефалограму, однак самовільна зміна терапії, особливо протиепілептичної, може бути небезпечною.

Перед дослідженням повідомте, які препарати ви приймаєте та в яких дозах. Якщо для конкретного виду ЕЕГ необхідно змінити режим прийому ліків, відповідні рекомендації має надати лікар.

Як підготуватися до ЕЕГ денного сну

Для реєстрації сну важливо, щоб пацієнт зміг заснути безпосередньо під час дослідження. Тому напередодні може рекомендуватися часткова депривація сну — скорочення його звичної тривалості.

Схема підготовки залежить від віку пацієнта, часу початку та тривалості запланованого дослідження. Особливо важливо правильно організувати режим дитини, щоб вона не заснула дорогою до медичного центру або безпосередньо перед початком запису.

Не слід самостійно проводити повну депривацію сну. Точний час засинання, пробудження та можливість денного сну напередодні необхідно узгодити під час запису на дослідження.

Підготовка до нічного та тривалого відео-ЕЕГ

Перед нічним моніторингом важливо, щоб пацієнт зміг заснути під час дослідження. Якщо потрібна спеціальна зміна звичного режиму сну, відповідні рекомендації надаються заздалегідь.

Перед багатогодинним або дводобовим моніторингом варто уточнити під час запису, що необхідно взяти із собою та як організовується перебування під час дослідження, особливо якщо відео-ЕЕГ проводиться дитині.

Дотримання рекомендацій допомагає отримати технічно якісний запис та зареєструвати необхідні для аналізу періоди неспання, засинання і сну.

Чи безпечна ЕЕГ та як розуміти результати дослідження

Електроенцефалографія — неінвазивне та безболісне дослідження, яке не пов'язане з рентгенівським або іншим іонізуючим випромінюванням.

Електроди, встановлені на голові, не подають електричний струм у мозок і не стимулюють його. Вони лише реєструють природну електричну активність нервових клітин. ЕЕГ можна проводити повторно, якщо для цього є медичні показання.

Чи є протипоказання до ЕЕГ

Стандартна реєстрація ЕЕГ не має абсолютних протипоказань, однак у деяких ситуаціях методику дослідження необхідно адаптувати до стану пацієнта. Це може бути потрібно, наприклад, при пошкодженні шкіри голови, після нещодавніх оперативних втручань або коли стан людини не дозволяє виконувати стандартні інструкції.

Окремо оцінюється можливість проведення функціональних проб.

Фотостимуляція та гіпервентиляція створюють контрольовані умови, за яких певні особливості електричної активності мозку можуть проявитися виразніше. У пацієнтів із відповідною схильністю такі проби можуть спровокувати появу епілептиформної активності, а в окремих випадках — напад.

Тому функціональні проби проводять контрольовано, з урахуванням віку, анамнезу, стану пацієнта та клінічного завдання. За необхідності окрему пробу можуть не проводити або припинити.

Як аналізують результати ЕЕГ

Після завершення дослідження лікар аналізує весь отриманий запис, а не окремі хвилі чи короткі його фрагменти.

Оцінюються:

• фонова активність та основні ритми;

• частота, амплітуда та симетричність сигналів;

• реактивність електричної активності;

• зміни під час функціональних проб;

• особливості запису під час засинання та різних стадій сну;

• наявність вогнищевих, генералізованих та епілептиформних феноменів;

• зафіксовані клінічні події та відповідні їм фрагменти відео-ЕЕГ.

У висновку можуть зустрічатися терміни «альфа-ритм», «бета-активність», «тета- та дельта-активність», «спайки», «гострі хвилі», «спайк–хвиля», «епілептиформна активність», «вогнищеві» або «генералізовані зміни».

Окреме слово або фразу з висновку не варто трактувати самостійно. Значення виявлених феноменів залежить від їх характеристик, локалізації, віку пацієнта, стану неспання або сну та клінічної ситуації.

Зміни на ЕЕГ — це не готовий діагноз. Так само нормальний запис не завжди дозволяє виключити епілепсію, якщо характер нападів залишається підозрілим.

Результати ЕЕГ оцінюють разом із симптомами, анамнезом, описом нападів та іншими даними обстеження. Саме клінічна інтерпретація визначає значення виявлених змін для конкретного пацієнта.

ЕЕГ, МРТ чи КТ головного мозку: у чому різниця

ЕЕГ, МРТ і КТ досліджують різні характеристики головного мозку, тому ці методи не замінюють один одного.

ЕЕГ — електрична активність мозку.
Електроенцефалографія дозволяє оцінити функціональні електричні процеси та виявити, зокрема, епілептиформну активність. Метод особливо важливий при дослідженні нападів, епізодів порушення свідомості та інших пароксизмальних станів.

МРТ — структура головного мозку.
Магнітно-резонансна томографія створює детальні зображення тканин мозку та дозволяє виявляти структурні зміни: новоутворення, наслідки інсульту, вроджені аномалії, запальні та інші органічні ураження.

КТ — швидка оцінка структурних змін.
Комп'ютерна томографія особливо важлива в певних невідкладних ситуаціях, наприклад, коли необхідно швидко оцінити наслідки черепно-мозкової травми або виключити внутрішньочерепний крововилив.

Тому питання «що краще — ЕЕГ чи МРТ?» не зовсім коректне. Наприклад, після нападу ЕЕГ може бути потрібна для оцінки електричної активності мозку, а МРТ — для пошуку можливих структурних змін, які можуть бути пов'язані з виникненням нападу.

За показаннями ЕЕГ та методи нейровізуалізації можуть доповнювати одне одного.

ЕЕГ та відео-ЕЕГ у ЛДЦ «Альянс»

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому проводяться короткі та тривалі відео-ЕЕГ-дослідження, ЕЕГ денного і нічного сну та моніторинг до 2 діб. Дослідження з реєстрацією сну доступні дорослим і дітям від 1 року.

Під час відео-ЕЕГ електроенцефалографічний запис синхронізується з відео пацієнта. Отримані дані можуть зберігатися у форматах EDF та PDF, а при реєстрації клінічної події — разом із відповідними відеофрагментами.

Хто аналізує ЕЕГ

Результати досліджень аналізує Червоненко Ольга Геннадіївна — лікар функціональної діагностики, лікар-невролог, яка має профільну підготовку з електроенцефалографії та дитячої епілепсії.

Під час аналізу тривалого відео-ЕЕГ лікар оцінює електричну активність мозку в стані неспання та сну, можливі епілептиформні феномени, а при реєстрації клінічної події — зіставляє її прояви із синхронним відео та відповідним фрагментом електроенцефалограми.

За необхідності в ЛДЦ «Альянс» передбачена термінова обробка результатів протягом 24 годин.

Часті запитання про ЕЕГ

Скільки триває ЕЕГ?

Тривалість залежить від виду дослідження та діагностичного завдання. Відео-ЕЕГ може тривати 20–30 хвилин або 1 годину, дослідження з денним сном — 1–2 або 2–3 години, нічний моніторинг — 9–12 годин, а тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг — до 2 діб.

Чи можна їсти перед ЕЕГ?

Так. Перед стандартною ЕЕГ зазвичай можна нормально поїсти. Приходити на дослідження натще без спеціальної рекомендації не потрібно.

Чи можна пити каву перед ЕЕГ?

У день дослідження бажано уникати кави, енергетичних напоїв та інших напоїв із кофеїном, якщо лікар не надав інших рекомендацій. Особливо це важливо, якщо планується реєстрація сну.

Чи потрібно скасовувати ліки перед ЕЕГ?

Ні. Самостійно скасовувати призначені препарати не можна, особливо протиепілептичні засоби. Якщо перед конкретним видом ЕЕГ необхідно змінити режим прийому ліків, відповідні рекомендації має надати лікар.

Чи боляче робити ЕЕГ?

Ні. ЕЕГ — неінвазивне та безболісне дослідження. Електроди встановлюються на поверхні голови та лише реєструють природну електричну активність мозку.

Чи можна робити ЕЕГ дитині?

Так. Електроенцефалографія застосовується і в дитячому віці. У ЛДЦ «Альянс» відео-ЕЕГ із реєстрацією сну проводиться дітям від 1 року.

Навіщо робити ЕЕГ уві сні?

У деяких пацієнтів епілептиформна активність може з'являтися або ставати більш вираженою саме під час засинання та сну. Тому ЕЕГ сну може надати інформацію, якої не вдалося отримати під час короткого запису в стані неспання.

Чи виключає нормальна ЕЕГ епілепсію?

Ні. Епілептиформна активність може виникати періодично та не потрапити в короткий період запису. Якщо характер нападів залишається підозрілим, лікар може рекомендувати повторну ЕЕГ, дослідження сну або триваліший відео-ЕЕГ-моніторинг.

Якщо на ЕЕГ виявили епілептиформну активність — це точно епілепсія?

Не обов'язково. Результат ЕЕГ оцінюють разом із клінічною картиною, характером нападів, анамнезом та іншими необхідними даними. Окремий ЕЕГ-феномен сам по собі не є готовим діагнозом.

Чим відео-ЕЕГ відрізняється від звичайної ЕЕГ?

Під час відео-ЕЕГ електрична активність мозку записується одночасно з відео пацієнта. Якщо виникає підозрілий епізод, лікар може зіставити його зовнішні прояви зі змінами на електроенцефалограмі в той самий момент.

Що краще — ЕЕГ чи МРТ головного мозку?

Ці методи вирішують різні завдання. ЕЕГ оцінює електричну активність мозку, а МРТ — його структуру. За певних клінічних ситуацій лікар може рекомендувати обидва дослідження.

Як підготуватися до ЕЕГ сну?

Підготовка залежить від віку пацієнта та виду моніторингу. Може знадобитися зміна режиму сну напередодні, щоб пацієнт зміг заснути під час дослідження. Точну схему підготовки необхідно узгодити під час запису.

Запис на ЕЕГ та відео-ЕЕГ у Кропивницькому

Якщо у вас або вашої дитини виникають судоми, втрата свідомості, короткі «завмирання», незрозумілі повторювані рухи, нічні напади або інші підозрілі епізоди, лікар може рекомендувати електроенцефалографічне дослідження.

Якщо ви не знаєте, який формат ЕЕГ потрібен, під час запису повідомте, які саме епізоди виникають, як часто вони повторюються, скільки тривають та чи пов'язані із засинанням або сном.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому проводяться відео-ЕЕГ різної тривалості, дослідження денного та нічного сну, а також тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг для дорослих і дітей.

 

Кваліфікований лікар по ЕЕГ — Ольга Геннадіївна Червоненко

Ольга Геннадіївна має міжнародну сертифікацію з електроенцефалографії та працює відповідно до сучасних світових протоколів:
 • International Federation of Clinical Neurophysiology
 • American Clinical Neurophysiology Society

Також є членом:
 • International League Against Epilepsy
 • Українська Протиепілептична Ліга
 • Експертка з функціональної діагностики при Управлінні охорони здоровʼя у Кропивницькому.

Навчання та практика:

• Пройшла стажування та навчання в клініці «Оберіг» під кураторством Омельяненка А.А., Київ у клініці «Медсейв+», «Охматдит», Київ.
• Проходила навчання в канадсько-українському проєкті «Епілепсія дитячого віку/ UPEEP»
• Успішно завершила навчання та отримала сертифікат міжнародного зразка у 6-місячній міжнародній програмі від NASA and University of Cape Town по ЕЕГ.
• Авторка та лекторка першої школи по ЕЕГ в Україні на «Професійній платформі» -«Школа  акулиЕЕГ».
• Має освітньо-просвітницький проєкт для пацієнтів з епілепсією «АкулаЕЕГ».

Це дозволяє проводити функціональну діагностику відповідно до міжнародних стандартів та забезпечувати пацієнтам високий рівень якості ЕЕГ-досліджень.

Усі дослідження проводяться з відеофіксацією та відповідно до міжнародних протоколів, що значно підвищує точність діагностики.