Статті про здоров'я

Сучасна неврологія має кілька методів оцінки стану периферичних нервів. Найчастіше пацієнти чують про електронейроміографію (ЕНМГ) та ультразвукове дослідження (УЗД) нервів. Через те, що обидва методи стосуються нервової системи, нерідко виникає питання: чи можуть вони замінити один одного?

Відповідь однозначна — ні. ЕНМГ та УЗД нервів оцінюють різні характеристики периферичного нерва. Саме тому вони не конкурують між собою, а взаємно доповнюють один одного.

Що показує ЕНМГ?

ЕНМГ оцінює функцію нерва.

Під час дослідження лікар визначає:

• швидкість проведення нервового імпульсу;

• силу нервового сигналу;

• ступінь пошкодження нервових волокон;

• рівень ураження;

• функцію м'язів;

• наявність денервації;

• характер ураження (аксональний або демієлінізуючий).

Тобто ЕНМГ відповідає на головне питання: чи працює нерв нормально?

Що показує УЗД нервів?

Ультразвукове дослідження дозволяє побачити сам нерв.

Лікар оцінює:

• товщину нерва;

• його контури;

• структуру;

• набряк;

• компресію;

• зміщення;

• розрив після травми;

• новоутворення поблизу нерва;

• взаємодію нерва із сухожилками, м'язами та судинами.

Іншими словами, УЗД відповідає на питання: як виглядає нерв?

Чи може УЗД замінити ЕНМГ?

Ні.

Навіть якщо нерв на УЗД має нормальний вигляд, це не означає, що він нормально проводить електричні імпульси.

Наприклад, при ранній діабетичній полінейропатії або деяких демієлінізуючих захворюваннях структура нерва може залишатися майже незмінною, тоді як ЕНМГ вже виявляє порушення його функції.

Чи може ЕНМГ замінити УЗД?

Також ні.

ЕНМГ не показує:

• форму нерва;

• його товщину;

• набряк;

• механічне стискання;

• пухлини;

• розриви;

• анатомічні особливості.

Тому при підозрі на структурне ураження нерва саме УЗД є незамінним.

При яких захворюваннях особливо корисне УЗД нервів?

Найбільшу цінність ультразвукове дослідження має при:

• синдромі зап'ясткового каналу;

• синдромі кубітального каналу;

• компресії малогомілкового нерва;

• травмах периферичних нервів;

• пухлинах нервових стовбурів;

• післяопераційному контролі;

• підозрі на анатомічні аномалії.

У цих ситуаціях лікар може безпосередньо побачити місце компресії або пошкодження.

Коли головним методом є ЕНМГ?

ЕНМГ залишається «золотим стандартом» функціональної оцінки нервової системи при:

• полінейропатіях;

• радикулопатіях;

• ураженні окремих периферичних нервів;

• захворюваннях нервово-м'язової передачі;

• міопатіях;

• оцінці ступеня пошкодження нерва після травми.

Саме вона дозволяє визначити, наскільки виражене порушення функції нерва та чи страждають м'язи.

Чому лікар іноді призначає обидва дослідження?

Поєднання ЕНМГ та УЗД значно підвищує точність діагностики.

Наприклад, при синдромі зап'ясткового каналу:

• ЕНМГ підтверджує порушення проведення імпульсу через серединний нерв і визначає ступінь його ураження;

• УЗД показує потовщення нерва, місце його компресії та анатомічні зміни.

Після травми нерва ЕНМГ оцінює, чи збережена його функція, а УЗД дозволяє побачити, чи є частковий або повний розрив нервового стовбура.

Таким чином лікар отримує повну інформацію — і про структуру, і про функцію нерва.

Яке дослідження вибрати?

Вибір залежить від клінічної ситуації.

Якщо необхідно оцінити функцію периферичних нервів, перевага надається ЕНМГ.

Якщо потрібно визначити анатомічні зміни, побачити місце компресії або травматичне пошкодження, доцільним є УЗД нервів.

У багатьох випадках найкращий результат забезпечує саме поєднання цих методів.

Висновок

ЕНМГ і УЗД нервів не є взаємозамінними дослідженнями. ЕНМГ показує, як працює нерв, тоді як УЗД демонструє його будову та анатомічні зміни. Використання цих методів у комплексі дозволяє точніше встановити причину болю, оніміння, поколювання або м'язової слабкості та вибрати найбільш ефективну тактику лікування.