Статті про здоров'я

Слабкість у руці може проявлятися по-різному: стало важко тримати чашку, застібати ґудзики, відкривати пляшку, підіймати руку, працювати пальцями або утримувати предмети. Іноді людина говорить, що рука «не слухається», швидко втомлюється або предмети почали випадати з кисті.

Причина не завжди міститься безпосередньо в м’язах. Сила руки залежить від роботи головного та спинного мозку, нервових корінців, плечового сплетення, периферичних нервів, нервово-м’язової передачі та самих м’язів. Тому однаковий симптом може виникати при зовсім різних захворюваннях.

Електронейроміографія допомагає визначити, чи пов’язана слабкість із пошкодженням периферичного нерва, нервового корінця або м’яза, встановити рівень ураження та оцінити його тяжкість.

Що означає справжня слабкість у руці?

Не кожне відчуття «слабкої руки» означає реальне зниження м’язової сили.

Людина може обмежувати рух через біль у плечі, лікті або кисті. Рука також може швидко втомлюватися через перевантаження, порушення сну, анемію, захворювання щитоподібної залози або загальний виснажливий стан.

Справжня неврологічна слабкість проявляється втратою конкретної функції:

• важко підняти руку;

• не вдається зігнути або розігнути лікоть;

• слабшає кисть;

• неможливо міцно стиснути пальці;

• складно розвести або звести пальці;

• предмети випадають із руки;

• порушуються точні рухи;

• з’являється видима атрофія м’язів.

Для лікаря важливо встановити, які саме рухи постраждали. Це допомагає попередньо визначити, на якому рівні може знаходитися проблема.

Чому рука може втратити силу?

Ураження головного мозку

Раптова слабкість в одній руці може бути ознакою інсульту або транзиторної ішемічної атаки. Особливо небезпечно, якщо одночасно виникли асиметрія обличчя, порушення мовлення, слабкість у нозі, запаморочення або втрата координації.

У такій ситуації ЕНМГ не є першим дослідженням. Потрібна негайна медична допомога та візуалізація головного мозку.

Ураження шийного відділу спинного мозку

Компресія або пошкодження спинного мозку в шийному відділі може спричиняти слабкість у руках, незграбність пальців, порушення ходи, скутість ніг і розлади чутливості.

ЕНМГ може допомогти оцінити супутнє ураження корінців або периферичних нервів, але не показує сам спинний мозок. Основним методом у такій ситуації зазвичай є МРТ шийного відділу.

Радикулопатія

При грижі диска, звуженні міжхребцевого отвору або інших змінах шийного відділу може стискатися нервовий корінець.

Слабкість часто поєднується з болем у шиї, який віддає в плече, передпліччя або кисть. Можуть виникати оніміння, поколювання та зниження рефлексів.

ЕНМГ допомагає встановити, чи призвела компресія корінця до функціонального ураження нервових волокон.

Ураження плечового сплетення

Плечове сплетення утворене нервовими волокнами, які виходять із шийного відділу та формують нерви руки.

Його пошкодження можливе після травми, різкого розтягнення руки, операції, запального процесу або променевої терапії. У такому разі слабкість може охоплювати кілька м’язових груп і не відповідати зоні одного окремого нерва.

ЕНМГ відіграє важливу роль у визначенні поширеності та рівня такого ураження.

Компресія периферичного нерва

Причиною слабкості може бути стискання одного нерва.

Найчастіші варіанти:

• серединний нерв при синдромі зап’ясткового каналу;

• ліктьовий нерв у ділянці ліктя або кисті;

• променевий нерв після травми чи тривалого здавлення;

• надлопатковий нерв при деяких ураженнях плечового пояса.

Наприклад, при ураженні ліктьового нерва слабшають дрібні м’язи кисті, стає складно розводити пальці, а оніміння частіше відчувається в мізинці та частині безіменного пальця.

При ураженні променевого нерва може виникнути «звисаюча кисть» — людина не може нормально розігнути її та пальці.

ЕНМГ дозволяє визначити, який нерв постраждав і де приблизно розташована ділянка його пошкодження.

Полінейропатія

При полінейропатії зазвичай уражається багато нервів. Спочатку симптоми частіше виникають у стопах, але з прогресуванням процес може охоплювати кисті.

Причинами можуть бути цукровий діабет, дефіцит вітаміну B₁₂, токсичні впливи, захворювання нирок, імунні або спадкові нейропатії.

ЕНМГ допомагає визначити, чи є ураження множинним, аксональним, демієлінізуючим або змішаним.

Захворювання м’язів

Рука може втрачати силу через первинне ураження м’язової тканини. Для міопатій характерна переважно проксимальна слабкість: людині важко підняти руки, причесатися, зняти одяг через голову або утримувати руки над рівнем плечей.

Голкова електроміографія допомагає відрізнити первинне м’язове ураження від пошкодження нерва.

Порушення нервово-м’язової передачі

При деяких захворюваннях нервовий імпульс не передається до м’яза належним чином. Слабкість може посилюватися при повторних рухах і зменшуватися після відпочинку.

Для оцінки нервово-м’язової передачі застосовують спеціальні електрофізіологічні проби, які виконують за відповідними показаннями.

Що показує ЕНМГ при слабкості в руці?

ЕНМГ оцінює функцію периферичних нервів і м’язів.

Під час стимуляційної частини дослідження лікар визначає:

• швидкість проведення імпульсу;

• амплітуду моторної відповіді;

• стан чутливих нервових волокон;

• наявність блоку проведення;

• ознаки аксонального або демієлінізуючого пошкодження.

Голкова електроміографія дозволяє оцінити електричну активність вибраних м’язів у спокої та під час скорочення. Вона може виявити денервацію, хронічну реіннервацію та ознаки первинного м’язового ураження. (Національний інститут неврології)

Які клінічні питання допомагає вирішити ЕНМГ?

Дослідження може допомогти відповісти на кілька принципових запитань:

• слабкість пов’язана з нервом чи м’язом;

• який саме нерв пошкоджений;

• проблема знаходиться в корінці, сплетенні чи периферичному нерві;

• ураження локальне чи поширене;

• переважає пошкодження аксона або мієліну;

• процес гострий, активний чи хронічний;

• чи є ознаки відновлення іннервації;

• наскільки виражене функціональне порушення.

Саме ця інформація часто визначає подальшу тактику: лікування, реабілітацію, додаткову візуалізацію або консультацію нейрохірурга.

Як ЕНМГ допомагає відрізнити радикулопатію від ураження нерва?

Слабкість кисті або пальців може виникати як через компресію корінця в шийному відділі, так і через ураження нерва на рівні ліктя чи зап’ястка.

Клінічно ці стани іноді схожі. Наприклад, оніміння мізинця може бути пов’язане з ліктьовим нервом, але іноді подібні симптоми виникають при ураженні нижніх шийних корінців.

ЕНМГ досліджує кілька нервів і м’язів, які отримують іннервацію з різних корінців. За розподілом змін лікар може визначити найбільш імовірний рівень ураження.

Чи показує ЕНМГ грижу диска?

Ні.

ЕНМГ не створює зображення хребта і не показує:

• грижу або протрузію;

• розмір міжхребцевого отвору;

• стеноз хребетного каналу;

• пухлину;

• стан спинного мозку.

Для цього використовують МРТ.

Однак наявність грижі на МРТ ще не доводить, що саме вона спричинила слабкість. ЕНМГ допомагає оцінити, чи вплинула структурна зміна на функцію нервового корінця.

Тому МРТ і ЕНМГ не замінюють, а доповнюють одне одного.

Чи може ЕНМГ показати тяжкість пошкодження нерва?

Так, але з певними обмеженнями.

За амплітудами відповідей, швидкістю проведення та змінами у м’язах можна оцінити вираженість ураження. При травматичному пошкодженні це допомагає зрозуміти, чи збережена частина нервових волокон і чи є електрофізіологічні ознаки відновлення.

Водночас прогноз залежить не лише від ЕНМГ. Значення мають механізм травми, тривалість симптомів, рівень пошкодження, вік пацієнта та результати візуалізації.

Коли після появи слабкості виконувати ЕНМГ?

Термін залежить від передбачуваної причини.

Порушення проведення по нерву іноді можна виявити рано. Проте характерні ознаки денервації в м’язах можуть формуватися не відразу. Тому після гострої травми або раптового ураження надто раннє дослідження інколи не дає повної картини.

Лікар визначає оптимальний час індивідуально. У деяких ситуаціях дослідження виконують одразу, а потім повторюють для оцінки динаміки.

Чи може ЕНМГ бути нормальною, якщо рука слабка?

Так.

Нормальний результат можливий, якщо слабкість спричинена:

• ураженням головного або спинного мозку;

• болем у суглобі;

• пошкодженням сухожилка;

• раннім або легким процесом;

• захворюванням, яке не охоплює досліджені нерви та м’язи;

• функціональним неврологічним розладом;

• загальним метаболічним або системним станом.

Тому ЕНМГ не можна оцінювати окремо від огляду та інших досліджень.

Які обстеження можуть знадобитися додатково?

Залежно від симптомів лікар може рекомендувати:

• МРТ головного мозку;

• МРТ шийного відділу хребта;

• УЗД периферичних нервів;

• УЗД плечового суглоба або сухожилків;

• аналізи крові;

• визначення глюкози та глікованого гемоглобіну;

• рівень вітаміну B₁₂;

• тиреотропний гормон;

• креатинфосфокіназу;

• консультацію нейрохірурга, травматолога або ревматолога.

Діагностика нервово-м’язових захворювань часто потребує поєднання клінічного огляду, електрофізіологічних методів, візуалізації та лабораторних досліджень. (AANEM)

Коли потрібна невідкладна допомога?

Негайно викликайте екстрену медичну допомогу, якщо слабкість у руці виникла раптово та супроводжується:

• асиметрією обличчя;

• порушенням мовлення;

• слабкістю ноги;

• раптовим порушенням зору;

• сильним головним болем;

• втратою координації або свідомості.

Термінового огляду також потребує слабкість після травми шиї чи руки, швидке прогресування симптомів, порушення ходи, затримка або нетримання сечі, утруднене дихання чи ковтання.

У цих ситуаціях не слід самостійно записуватися лише на ЕНМГ і чекати дослідження.

Чому не варто обмежуватися масажем або «судинними» препаратами?

Слабкість — це симптом, причину якого потрібно встановити до початку лікування.

Масаж не усуне значну компресію нерва, грижу з ураженням корінця, запальну нейропатію або захворювання м’язів. Відкладання діагностики може призвести до прогресування слабкості, атрофії та стійкої втрати функції кисті.

Чим раніше визначено рівень ураження, тим більше можливостей для ефективного лікування та відновлення.

Висновок

Рука може втратити силу через патологію головного або спинного мозку, шийного нервового корінця, плечового сплетення, окремого периферичного нерва, нервово-м’язової передачі або самого м’яза.

ЕНМГ особливо інформативна, коли потрібно оцінити периферичні нерви та м’язи. Вона допомагає визначити рівень, характер, поширеність і тяжкість ураження, відрізнити радикулопатію від компресії окремого нерва та нейрогенну слабкість від первинного захворювання м’язів.

Однак при раптовій слабкості насамперед необхідно виключити інсульт та інші гострі ураження центральної нервової системи. Тому обсяг і послідовність досліджень повинен визначати лікар після огляду.