Статті про здоров'я

Печіння після дефекації — поширений симптом, який хоча б раз у житті відчуває більшість людей. Іноді воно швидко минає, але якщо дискомфорт повторюється або посилюється, це може свідчити про захворювання анального каналу чи прямої кишки.

Найчастіше печіння пов'язане не з однією, а з кількома причинами одночасно. Тому важливо не лише усунути симптом, а й встановити його джерело.

Анальна тріщина

Однією з найпоширеніших причин печіння є анальна тріщина — невеликий розрив слизової оболонки анального каналу.

Для неї характерні:

• різкий біль під час дефекації;

• печіння, яке може тривати від кількох хвилин до кількох годин;

• незначна кров на туалетному папері;

• спазм анального сфінктера.

Часто тріщина виникає після закрепу або проходження твердого калу.

Геморой

Геморой також може викликати печіння, особливо після випорожнення кишечника.

Додатково можуть турбувати:

• кров після дефекації;

• свербіж;

• відчуття стороннього тіла;

• випадіння вузлів;

• дискомфорт під час сидіння.

Саме печіння не є специфічною ознакою геморою, тому без огляду підтвердити діагноз неможливо.

Подразнення шкіри

Після частого рідкого випорожнення, діареї або надмірної гігієни шкіра навколо анального отвору може подразнюватися.

Причинами можуть бути:

• часте використання туалетного паперу;

• ароматизовані вологі серветки;

• агресивне мило;

• залишки калу на шкірі;

• тривала вологість.

У таких випадках печіння зазвичай поєднується зі свербежем і почервонінням.

Анальний свербіж (pruritus ani)

Хронічне подразнення шкіри нерідко призводить до появи печіння після дефекації.

Його можуть викликати:

• надмірна або недостатня гігієна;

• грибкові інфекції;

• екзема;

• алергічні реакції;

• виділення при геморої;

• залишки калу.

Діарея

Часті випорожнення подразнюють слизову оболонку та шкіру анальної ділянки.

Особливо сильне печіння виникає при:

• кишкових інфекціях;

• синдромі подразненого кишечника;

• запальних захворюваннях кишечника;

• тривалому прийомі антибіотиків;

• харчових отруєннях.

Інфекції

Печіння може бути проявом:

• грибкової інфекції;

• бактеріального запалення;

• вірусних уражень;

• інфекцій, що передаються статевим шляхом.

У таких випадках можуть з'являтися виділення, висипання, виразки або неприємний запах.

Запальні захворювання кишечника

При хворобі Крона або виразковому коліті печіння може супроводжуватися:

• діареєю;

• кров'ю у калі;

• болем у животі;

• слизом;

• частими позивами до дефекації.

Такі захворювання потребують лікування гастроентеролога, а іноді й проктолога.

Проктит

Запалення слизової оболонки прямої кишки також може проявлятися печінням.

Додатково можливі:

• біль;

• слизові виділення;

• кров;

• часті помилкові позиви до дефекації.

Харчові фактори

У деяких людей печіння виникає після вживання:

• гострих страв;

• великої кількості спецій;

• алкоголю;

• надлишку кави;

• продуктів, що викликають діарею.

Як правило, симптом зникає після усунення провокуючого чинника.

Коли потрібно звернутися до проктолога?

Консультація лікаря необхідна, якщо:

• печіння повторюється регулярно;

• симптом триває більше кількох днів;

• з'явилася кров після дефекації;

• виник сильний біль;

• є ущільнення або шишка біля анального отвору;

• з'явилися виділення чи гній;

• домашнє лікування не допомагає.

Яке обстеження може знадобитися?

Після огляду лікар може рекомендувати:

• огляд перианальної ділянки;

• пальцеве дослідження прямої кишки;

• аноскопію;

• ректороманоскопію;

• колоноскопію (за показаннями);

• лабораторні аналізи або бактеріологічне дослідження при підозрі на інфекцію.

Мета обстеження — не лише підтвердити геморой чи анальну тріщину, а й виключити інші причини печіння.

Висновок

Печіння після дефекації не є самостійним захворюванням, а лише симптомом. Найчастіше його причиною стають анальна тріщина, геморой, подразнення шкіри або діарея, однак іноді воно може бути проявом проктиту, інфекцій чи запальних захворювань кишечника. Якщо дискомфорт повторюється, супроводжується кровотечею, болем або іншими тривожними симптомами, не відкладайте консультацію проктолога. Своєчасне обстеження дозволяє встановити точний діагноз і розпочати ефективне лікування.