Статті про здоров'я

Як дерматовенеролог, я часто чую від пацієнтів одну й ту саму фразу: «Докторе, у мене просто суха шкіра». Іноді це дійсно так. Але нерідко за звичайним, на перший погляд, лущенням приховується захворювання, яке потребує лікування.

Проблема в тому, що шкіра не вміє «говорити» по-іншому. Коли порушується її захисний бар'єр, запалюється епідерміс або прискорюється оновлення клітин, вона відповідає лущенням. Саме тому однаковий симптом може бути проявом як сезонної сухості, так і псоріазу, грибкової інфекції чи екземи.

Саме лущення не є діагнозом. Для лікаря це лише підказка, яку потрібно правильно інтерпретувати.

Коли лущення не є хворобою?

У практиці це зустрічається дуже часто.

Шкіра може почати лущитися після:

• холодної та вітряної погоди;

• тривалого перебування під сонцем;

• гарячого душу;

• частого використання мила або антисептиків;

• низької вологості повітря;

• недостатнього догляду за шкірою.

У таких випадках людина зазвичай не має інших симптомів. Немає вираженого почервоніння, болю, тріщин або сильного свербежу. Після правильного зволоження стан поступово нормалізується.

Якщо ж лущення триває тижнями, постійно повертається або поширюється на нові ділянки, причина, як правило, глибша.

 

Атопічний дерматит

У багатьох дорослих атопічний дерматит починається не з висипу, а саме із сухості та лущення.

На прийомі пацієнти часто говорять:

«Мені здається, що шкіра просто пересохла.»

Але під час огляду видно характерні зміни.

Найчастіше уражаються:

• згини ліктів;

• підколінні ямки;

• кисті;

• шия;

• повіки.

Лущення супроводжується свербежем, який може посилюватися ввечері або після контакту з подразниками.

 

Псоріаз

Якщо лущення має вигляд щільних сріблястих лусочок, лікар насамперед думає про псоріаз.

Типові місця:

• лікті;

• коліна;

• волосиста частина голови;

• поперек.

Багато пацієнтів роками лікують таку шкіру зволожувальними кремами, хоча причина полягає зовсім не в сухості.

При псоріазі клітини епідермісу оновлюються у кілька разів швидше, ніж повинні. Через це лусочки накопичуються на поверхні шкіри.

 

Грибкові захворювання

Грибкова інфекція теж може проявлятися лущенням.

Особливо часто це відбувається:

• на стопах;

• між пальцями;

• у пахових складках;

• на тулубі.

Лущення нерідко супроводжується:

• свербежем;

• почервонінням;

• появою чіткої межі між здоровою та ураженою шкірою.

На практиці люди часто місяцями використовують гормональні мазі, вважаючи, що це алергія. У результаті грибкова інфекція лише поширюється, а її зовнішній вигляд стає менш типовим і діагностика ускладнюється.

 

Себорейний дерматит

Якщо лущення з'явилося:

• на волосистій частині голови;

• біля носа;

• між бровами;

• за вухами;

• у ділянці бороди,

лікар насамперед виключає себорейний дерматит.

Для нього характерні жирнуваті лусочки, почервоніння та періодичні загострення.

Багато хто сприймає це лише як «лупу», хоча себорейний дерматит є хронічним запальним захворюванням шкіри.

 

Контактний дерматит

Іноді причина буквально знаходиться перед очима.

Нове мило, крем, пральний порошок, рукавички, косметика або професійний контакт із хімічними речовинами можуть викликати запалення шкіри.

Спочатку з'являються:

• сухість;

• стягнутість;

• легке лущення.

Пізніше можуть приєднатися:

• почервоніння;

• свербіж;

• тріщини;

• набряк.

Особливо часто це трапляється у медичних працівників, перукарів, косметологів, прибиральників та людей, які багато працюють із водою.

 

Захворювання внутрішніх органів

Не завжди причина знаходиться у самій шкірі.

Лущення може супроводжувати:

• гіпотиреоз;

• цукровий діабет;

• дефіцит заліза;

• дефіцит цинку;

• хронічні захворювання печінки;

• хронічну хворобу нирок.

У таких випадках шкіра часто стає дуже сухою, але використання кремів майже не приносить полегшення.

Саме тому досвідчений лікар оцінює не лише висипання, а й загальний стан пацієнта.

 

Чи може винен бути дефіцит вітамінів?

Це питання пацієнти ставлять дуже часто.

Насправді дефіцит окремих вітамінів або мікроелементів дійсно може погіршувати стан шкіри.

Однак у реальній практиці значно частіше причиною лущення є:

• атопічний дерматит;

• контактний дерматит;

• грибкова інфекція;

• псоріаз;

• неправильний догляд.

Тому починати лікування з великої кількості «вітамінів для шкіри» без встановлення діагнозу не варто.

 

На що лікар звертає увагу в першу чергу?

Під час огляду для мене важливі не лише самі лусочки.

Я оцінюю:

• де саме почалося лущення;

• чи є свербіж;

• чи були нові косметичні засоби;

• чи є тріщини;

• чи уражені нігті;

• чи є зміни волосистої частини голови;

• чи має хтось у родині псоріаз або атопічний дерматит;

• чи працює людина з подразнювальними речовинами.

Саме сукупність цих деталей найчастіше дозволяє встановити правильний діагноз уже під час першої консультації.

 

Які обстеження можуть знадобитися?

Не кожному пацієнту потрібні аналізи.

Залежно від клінічної ситуації можуть бути рекомендовані:

• дерматоскопія;

• мікроскопічне дослідження зішкрібу при підозрі на грибкову інфекцію;

• загальний аналіз крові;

• визначення рівня глюкози;

• ТТГ при підозрі на порушення функції щитоподібної залози;

• біопсія шкіри — лише у складних або нетипових випадках.

Правильно підібране обстеження набагато цінніше, ніж великий перелік аналізів без чітких показань.

 

Коли не варто чекати?

Консультація потрібна найближчим часом, якщо:

• лущення швидко поширюється;

• з'явилися болючі тріщини;

• є сильний свербіж;

• приєдналося мокнуття;

• виникли гнійники;

• лікування зволожувальними засобами не допомагає;

• проблема повторюється знову і знову.

 

Чого не варто робити?

За роки практики я найчастіше бачу одні й ті самі помилки.

Не варто:

• купувати гормональні мазі без встановленого діагнозу;

• лікувати будь-яке лущення протигрибковими препаратами «для профілактики»;

• використовувати агресивні скраби;

• часто мити уражену ділянку гарячою водою;

• відкладати огляд, якщо проблема триває місяцями.

Іноді саме самолікування настільки змінює клінічну картину, що встановити правильний діагноз стає значно складніше.

Висновок

Лущення шкіри далеко не завжди означає, що їй просто «не вистачає крему». У практиці дерматовенеролога цей симптом часто стає першою ознакою атопічного дерматиту, псоріазу, грибкової інфекції, контактної алергії або навіть захворювань внутрішніх органів. Завдання лікаря — не лише прибрати лущення, а й зрозуміти, чому шкіра втратила свій природний захисний бар'єр. Саме від правильно встановленої причини залежить ефективність лікування та ризик повторних загострень.