Статті про здоров'я

Після проходження електрокардіографії багато людей з полегшенням чують фразу: «ЕКГ у нормі». Часто це сприймають як підтвердження того, що серце абсолютно здорове і жодних додаткових обстежень більше не потрібно.

Насправді це одна з найпоширеніших помилок у кардіології.

Електрокардіограма є надзвичайно цінним методом діагностики, але її можливості мають межі. Нормальна ЕКГ не виключає ішемічну хворобу серця, початкову серцеву недостатність, захворювання клапанів, окремі порушення ритму та низку інших патологій.

Саме тому досвідчений кардіолог ніколи не оцінює ЕКГ окремо від симптомів пацієнта, анамнезу та результатів інших досліджень.

Що показує електрокардіограма

ЕКГ реєструє електричну активність серця.

Під час дослідження лікар оцінює:

• частоту серцевих скорочень;

• серцевий ритм;

• проходження електричного імпульсу;

• ознаки перевантаження окремих відділів серця;

• деякі порушення кровопостачання міокарда;

• наслідки перенесеного інфаркту;

• окремі електролітні порушення.

Обстеження триває лише кілька хвилин і відображає роботу серця саме в момент запису.

Саме ця особливість пояснює, чому навіть абсолютно нормальна кардіограма не гарантує відсутності захворювання.

 

ЕКГ — це лише «фотографія», а не цілодобове спостереження

Уявіть, що ви зробили одну фотографію жвавої вулиці.

На знімку не видно:

• що відбувалося за годину до цього;

• що станеться через кілька хвилин;

• чи була аварія вночі;

• чи з'являться затори ввечері.

Приблизно так само працює і стандартна електрокардіограма.

Якщо аритмія виникає один-два рази на день або лише вночі, під час короткого запису ЕКГ її може просто не бути.

Саме тому при періодичних перебоях у роботі серця часто призначають холтерівське моніторування ЕКГ, яке безперервно записує серцевий ритм протягом 24–72 годин, а іноді й довше.

 

Нормальна ЕКГ не виключає ішемічну хворобу серця

Це один із найважливіших моментів.

Багато пацієнтів із початковими формами ішемічної хвороби мають абсолютно нормальну електрокардіограму в стані спокою.

Причина проста.

Коли людина відпочиває, потреба серця в кисні невелика.

Під час:

• швидкої ходьби;

• підйому сходами;

• фізичного навантаження;

• сильного стресу

серцю потрібно значно більше кисню.

Якщо коронарні артерії звужені атеросклеротичними бляшками, саме тоді виникає ішемія.

Після припинення навантаження ЕКГ знову може стати нормальною.

Саме тому при підозрі на ішемічну хворобу лікар може рекомендувати:

• навантажувальний тест;

• стрес-ехокардіографію;

• КТ-коронарографію;

• інвазивну коронарографію.

 

ЕКГ не показує стан клапанів серця

Електрокардіограма практично не дозволяє оцінити:

• звуження аортального клапана;

• недостатність мітрального клапана;

• пролапс мітрального клапана;

• ураження трикуспідального клапана;

• інші клапанні вади.

Навіть при тяжкому клапанному захворюванні ЕКГ іноді залишається майже нормальною.

Основним методом діагностики клапанної патології є ехокардіографія (УЗД серця).

Саме вона показує:

• роботу клапанів;

• напрямок кровотоку;

• ступінь звуження або недостатності;

• тиск у камерах серця.

 

ЕКГ не оцінює насосну функцію серця

Ще одна важлива особливість.

Кардіограма не показує:

• наскільки добре скорочується серцевий м'яз;

• яка фракція викиду;

• чи є серцева недостатність;

• чи знижена сила скорочення міокарда.

Для цього потрібна ехокардіографія.

Саме УЗД дозволяє визначити:

• фракцію викиду;

• розміри камер;

• товщину стінок;

• скоротливість різних ділянок серця.

 

Не всі аритмії можна побачити на звичайній ЕКГ

Багато порушень ритму виникають періодично.

Наприклад:

• пароксизмальна фібриляція передсердь;

• надшлуночкова тахікардія;

• окремі шлуночкові аритмії;

• епізоди вираженої брадикардії.

Якщо в момент запису серцевий ритм був нормальним, ЕКГ теж буде нормальною.

Саме тому при:

• перебоях у роботі серця;

• непритомності;

• запамороченні;

• епізодах сильного серцебиття

часто призначають холтерівське моніторування.

 

Початкова серцева недостатність також може не проявлятися на ЕКГ

На ранніх стадіях серцевої недостатності кардіограма може бути майже нормальною.

При цьому людина вже скаржиться на:

• задишку;

• швидку втому;

• набряки ніг;

• зниження витривалості.

Для підтвердження діагнозу використовують:

• ехокардіографію;

• визначення NT-proBNP;

• рентгенографію органів грудної клітки;

• інші методи за показаннями.

 

ЕКГ не показує стан коронарних артерій

Кардіограма не дозволяє побачити:

• атеросклеротичні бляшки;

• ступінь звуження судин;

• кальциноз артерій;

• особливості анатомії коронарного русла.

Для цього застосовують:

• КТ-коронарографію;

• інвазивну коронарографію;

• інші сучасні методи візуалізації.

Саме тому людина може мати нормальну ЕКГ і водночас значне звуження коронарних артерій.

 

ЕКГ не виключає ризик інфаркту

Навіть нормальна кардіограма не означає, що інфаркт неможливий.

Якщо з'явилися:

• стискаючий біль у грудях;

• біль із поширенням у руку або щелепу;

• холодний піт;

• раптова слабкість;

• задишка,

не можна заспокоюватися лише тому, що раніше ЕКГ була нормальною.

При гострому коронарному синдромі зміни на кардіограмі можуть з'явитися не відразу, а іноді перші записи залишаються майже без відхилень.

Саме тому при підозрі на інфаркт оцінюють:

• клінічні симптоми;

• серійні ЕКГ;

• рівень тропоніну;

• інші лабораторні показники.

 

Коли нормальної ЕКГ недостатньо

Додаткове обстеження необхідне, якщо навіть при нормальній кардіограмі є:

• біль у грудях;

• задишка;

• непритомність;

• перебої в роботі серця;

• частий або дуже повільний пульс;

• набряки;

• шум у серці;

• підвищений артеріальний тиск;

• високий серцево-судинний ризик за SCORE2;

• цукровий діабет;

• значно підвищений холестерин;

• випадки раннього інфаркту в родині.

Саме симптоми пацієнта визначають подальшу тактику обстеження.

 

Які дослідження можуть знадобитися після ЕКГ

Залежно від скарг лікар може рекомендувати:

• ехокардіографію;

• холтерівське моніторування ЕКГ;

• добове моніторування артеріального тиску;

• навантажувальний тест;

• КТ-коронарографію;

• визначення тропоніну;

• NT-proBNP;

• ліпідограму;

• глюкозу або HbA1c;

• лабораторні аналізи для оцінки функції нирок і щитоподібної залози.

Комплексне обстеження дозволяє встановити причину симптомів навіть тоді, коли звичайна ЕКГ не виявила відхилень.

Чому лікар ніколи не лікує лише ЕКГ

У сучасній кардіології існує важливий принцип:

Лікують не кардіограму, а пацієнта.

Однакова ЕКГ може бути:

• варіантом норми;

• проявом початкового захворювання;

• наслідком перенесеної патології;

• індивідуальною особливістю.

Саме тому кардіолог завжди враховує:

• скарги;

• анамнез;

• фактори ризику;

• результати огляду;

• лабораторні показники;

• дані інших методів дослідження.

Лише такий комплексний підхід дозволяє правильно поставити діагноз.

Висновок

Нормальна електрокардіограма — це добра новина, але вона не означає, що серце повністю здорове. ЕКГ показує лише електричну активність серця в момент дослідження і не дозволяє оцінити стан клапанів, скоротливу функцію міокарда, коронарні артерії чи епізодичні порушення ритму.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому можна пройти комплексне кардіологічне обстеження: консультацію кардіолога, ЕКГ, холтерівське моніторування, ехокардіографію, добове моніторування артеріального тиску та сучасні лабораторні дослідження. Саме поєднання цих методів дозволяє виявити захворювання серця навіть тоді, коли звичайна ЕКГ виглядає нормальною.