Статті про здоров'я

Серцево-судинні захворювання часто розвиваються поступово і тривалий час не викликають болю, задишки чи інших помітних симптомів. Підвищений артеріальний тиск, високий холестерин, порушення рівня глюкози та початковий атеросклероз можуть залишатися непоміченими роками.

Водночас твердження, що кожна здорова людина повинна обов’язково відвідувати кардіолога раз на рік, не зовсім правильне. Універсального інтервалу для всіх не існує. Частота оглядів залежить від віку, спадковості, результатів попередніх обстежень, способу життя та наявності факторів серцево-судинного ризику.

Для людини без скарг і факторів ризику основний профілактичний контроль може проводити сімейний лікар. Консультація кардіолога потрібна тоді, коли виявлено відхилення, з’явилися симптоми або загальний ризик серцево-судинних ускладнень є підвищеним. Сучасні рекомендації ESC передбачають індивідуальну оцінку ризику, зокрема за шкалами SCORE2 і SCORE2-OP, а не призначення однакового графіка оглядів усім пацієнтам. (Escardio)

Кому достатньо контролю у сімейного лікаря

Якщо людина:

• не має болю або дискомфорту в грудях;

• не відчуває задишки, серцебиття чи перебоїв;

• має нормальний артеріальний тиск;

• не має цукрового діабету;

• не курить;

• не має значного ожиріння;

• не має ранніх інфарктів чи інсультів у близьких родичів;

• має нормальні показники холестерину та глюкози,

профілактичний контроль можна розпочати з огляду сімейного лікаря.

Артеріальний тиск бажано перевіряти під час кожного планового медичного огляду, але щонайменше раз на рік навіть за нормальних показників. Ліпідограму в дорослих із низьким ризиком зазвичай перевіряють раз на кілька років, а за наявності факторів ризику — частіше. (www.heart.org)

Кардіолог у такій ситуації потрібен, якщо під час базового огляду виявлено відхилення або лікар не може точно визначити їхнє значення.

Коли доцільно відвідувати кардіолога раз на рік

Щорічний профілактичний огляд доцільний людям, які мають один або кілька факторів ризику:

• артеріальну гіпертензію;

• підвищений холестерин;

• цукровий діабет;

• ожиріння, особливо абдомінальне;

• хронічну хворобу нирок;

• куріння;

• малорухливий спосіб життя;

• апное сну;

• ранню менопаузу;

• несприятливу сімейну історію.

До ранньої сімейної історії належать інфаркт, інсульт або раптова серцева смерть у близьких родичів у відносно молодому віці.

Під час щорічного огляду лікар оцінює не лише окремий показник, наприклад холестерин, а сумарний ризик інфаркту та інсульту. Для людей віком 40–69 років у Європі може застосовуватися SCORE2, а для старших пацієнтів — SCORE2-OP. (Escardio)

Як часто спостерігатися при артеріальній гіпертензії

Якщо артеріальна гіпертензія вже встановлена, частота консультацій залежить від контролю тиску.

Після першого призначення або зміни лікування лікар може рекомендувати повторний огляд через кілька тижнів. Це потрібно, щоб:

• оцінити домашній щоденник тиску;

• перевірити переносимість препаратів;

• уточнити дозування;

• оцінити пульс;

• проконтролювати функцію нирок та електроліти за показаннями.

Коли цільовий тиск досягнутий і стан стабільний, огляди проводять рідше — зазвичай кілька разів на рік або за індивідуальним графіком. Один щорічний візит може бути недостатнім, якщо тиск залишається високим, сильно коливається або пацієнт приймає кілька препаратів.

Сучасні рекомендації підкреслюють, що лікування визначається не лише цифрами тиску, а й загальним серцево-судинним ризиком та ураженням органів-мішеней. (Escardio)

Як часто спостерігатися після інфаркту, інсульту або стентування

Пацієнтам, які вже мають серцево-судинне захворювання, профілактичного огляду раз на рік зазвичай недостатньо.

Регулярне спостереження потрібне після:

• інфаркту міокарда;

• ішемічного інсульту;

• стентування коронарних артерій;

• аортокоронарного шунтування;

• виявлення ішемічної хвороби серця;

• серцевої недостатності;

• клінічно значущої аритмії;

• захворювання периферичних артерій.

На початку огляди можуть проводитися частіше, надалі — за стабільного стану — через визначені лікарем проміжки. Частота залежить від симптомів, показників тиску і пульсу, результатів аналізів, фракції викиду, виду операції та призначених препаратів.

Самостійно переносити консультацію на рік або припиняти лікування через хороше самопочуття не можна.

Коли огляд потрібен незалежно від віку

До кардіолога слід звернутися позапланово, якщо з’явилися:

• біль, тиск або печіння за грудиною;

• задишка під час звичайного навантаження;

• відчуття перебоїв у роботі серця;

• раптові напади прискореного серцебиття;

• непритомність або переднепритомний стан;

• набряки ніг;

• незвичне зниження витривалості;

• повторні підвищення артеріального тиску;

• надто повільний або дуже частий пульс.

У таких випадках не потрібно чекати планового щорічного огляду.

Коли потрібна невідкладна допомога

Негайно звертатися по медичну допомогу потрібно, якщо виникли:

• сильний або тривалий біль у грудях;

• раптова виражена задишка;

• холодний піт і різка слабкість;

• непритомність;

• порушення мовлення;

• асиметрія обличчя;

• слабкість або оніміння руки чи ноги;

• раптовий надзвичайно сильний головний біль.

Такі симптоми можуть свідчити про інфаркт, інсульт, тяжке порушення ритму або інший невідкладний стан. Плановий запис до кардіолога в цій ситуації не підходить.

Чи потрібно після 40 років щороку робити ЕКГ

ЕКГ є простим і доступним дослідженням, але її не потрібно автоматично виконувати щороку кожній здоровій людині лише через досягнення певного віку.

ЕКГ найчастіше призначають, якщо:

• є біль у грудях;

• виникають серцебиття або перебої;

• виявлено підвищений тиск;

• є непритомність;

• планується певне лікування або операція;

• раніше були серцево-судинні захворювання.

Нормальна ЕКГ не виключає атеросклероз коронарних артерій і не гарантує відсутності майбутнього інфаркту. Тому профілактика не повинна зводитися лише до запису кардіограми.

Чи потрібно щороку робити УЗД серця

Ехокардіографія не є універсальним щорічним скринінгом для людей без скарг і без патології під час огляду.

УЗД серця доцільне, якщо лікар виявив або підозрює:

• шум у серці;

• зміни на ЕКГ;

• серцеву недостатність;

• ураження клапанів;

• збільшення камер серця;

• наслідки тривалої гіпертензії;

• зниження скоротливості міокарда;

• вроджену чи набуту ваду серця.

Якщо попередня ехокардіографія була нормальною і нових симптомів немає, повторювати її щороку без показань зазвичай не потрібно.

Які показники перевіряють під час профілактичного огляду

Базова оцінка серцево-судинного ризику може включати:

• вимірювання артеріального тиску на обох руках під час первинного огляду;

• визначення пульсу та його ритмічності;

• розрахунок індексу маси тіла;

• вимірювання окружності талії;

• ліпідограму;

• глюкозу крові або HbA1c;

• креатинін із розрахунком функції нирок;

• оцінку куріння, харчування та фізичної активності;

• уточнення сімейного анамнезу.

ЕКГ, ехокардіографію, холтерівське моніторування, добове моніторування тиску та інші дослідження призначають за показаннями, а не як однаковий пакет для кожного пацієнта.

Після 40 років ризик потрібно оцінювати системно

Вік після 40 років не означає, що серце вже хворе. Проте саме в цей період доцільно системно оцінити сукупність факторів ризику, навіть якщо немає скарг.

Особливо важливо знати:

• свій звичайний артеріальний тиск;

• рівень ЛПНЩ;

• рівень глюкози;

• масу тіла та окружність талії;

• сімейну історію;

• статус куріння.

Людина може почуватися добре, але вже мати високий розрахунковий ризик через поєднання кількох помірних відхилень.

Чому «повне обстеження серця» не завжди корисне

Більша кількість досліджень не завжди означає кращу профілактику.

Без достатніх показань не обов’язково регулярно виконувати:

• ехокардіографію;

• холтерівське моніторування;

• проби з фізичним навантаженням;

• КТ коронарних артерій;

• доплерографію всіх судин;

• аналізи на велику кількість серцевих маркерів.

Надмірні обстеження можуть виявляти випадкові незначні зміни, створювати тривогу та призводити до нових непотрібних процедур.

Правильний профілактичний огляд — це не максимальна кількість тестів, а обґрунтована оцінка індивідуального ризику.

Орієнтовна частота профілактичних оглядів

Для практичного орієнтиру можна використовувати таку схему:

Здорова людина з низьким ризиком: регулярний огляд у сімейного лікаря, контроль тиску щонайменше раз на рік; кардіолог — за виявленими змінами або симптомами.

Людина після 40 років із кількома факторами ризику: оцінка серцево-судинного ризику приблизно раз на рік або за графіком лікаря.

Пацієнт з артеріальною гіпертензією, діабетом чи високим холестерином: зазвичай не рідше одного разу на рік, а на етапі підбору лікування — частіше.

Пацієнт із діагностованим захворюванням серця: індивідуальний графік, часто кілька консультацій протягом року.

Ці інтервали не є жорстким правилом. Їх змінюють залежно від стану пацієнта та результатів лікування.

Висновок

Профілактичний огляд у кардіолога не має однакової частоти для всіх. Здоровій людині без симптомів і значущих факторів ризику не обов’язково щороку проходити розширене кардіологічне обстеження. Достатньо регулярно контролювати артеріальний тиск, холестерин, глюкозу, масу тіла та проходити базову оцінку ризику.

Щорічна або частіша консультація кардіолога особливо важлива при артеріальній гіпертензії, діабеті, високому холестерині, ожирінні, курінні, спадковій схильності або вже встановленому захворюванні серця. За появи болю в грудях, задишки, непритомності чи порушень ритму чекати планового огляду не потрібно.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому кардіолог оцінить індивідуальний серцево-судинний ризик, визначить, які обстеження справді потрібні, та складе персональний графік подальшого спостереження.