Статті про здоров'я

Поява гною — одна з найважливіших ознак того, що в рані розвинувся інфекційний процес. На відміну від нормального загоєння, при якому можливі лише незначні прозорі або світло-рожеві виділення, гній свідчить про активне розмноження бактерій та запальну реакцію організму.

Ігнорувати цей симптом не можна. Без своєчасного лікування інфекція може поширитися на підшкірну клітковину, сухожилки, суглоби або навіть кістку.

Як виглядає гній?

Гній може мати різний вигляд залежно від виду бактерій і стадії запалення.

Найчастіше він:

• жовтого, жовто-зеленого або зеленуватого кольору;

• густий або кремоподібний;

• має неприємний запах;

• може виділятися постійно або лише при натисканні на краї рани.

Іноді гною небагато, але навіть незначна його кількість потребує огляду лікаря.

Які симптоми зазвичай супроводжують нагноєння?

Окрім появи гною, часто спостерігаються:

• почервоніння навколо рани;

• збільшення набряку;

• посилення болю;

• відчуття пульсації або розпирання;

• підвищення температури шкіри в ділянці рани;

• погіршення рухливості пальця або кисті.

При більш тяжкому перебігу можуть з'явитися підвищення температури тіла, озноб і загальна слабкість.

Чому виникає нагноєння?

Найчастішими причинами є:

• забруднення рани під час травми;

• несвоєчасне звернення до хірурга;

• недостатнє очищення рани;

• наявність стороннього тіла (скла, металевої стружки, деревини);

• неправильний догляд після травми;

• самостійне заклеювання глибокої рани без її обробки.

Ризик інфікування також вищий у людей із цукровим діабетом, порушенням кровообігу, ослабленим імунітетом або хронічними захворюваннями.

Чого не можна робити?

При появі гною не слід:

• видавлювати його самостійно;

• розширювати рану підручними предметами;

• припікати її спиртом, йодом або зеленкою;

• прикладати зігрівальні компреси;

• безконтрольно приймати антибіотики.

Такі дії можуть погіршити перебіг інфекції та ускладнити подальше лікування.

Що зробить хірург?

Під час огляду лікар оцінить:

• глибину інфекційного процесу;

• наявність сторонніх тіл;

• стан сухожилків, суглобів і навколишніх тканин;

• потребу в додаткових обстеженнях.

За необхідності виконується:

• розкриття та дренування гнійного вогнища;

• очищення рани від нежиттєздатних тканин;

• промивання антисептичними розчинами;

• накладання лікувальної пов'язки;

• призначення антибактеріальної терапії, якщо вона показана.

У більшості випадків після очищення інфіковану рану не ушивають одразу, а залишають відкритою для відтоку виділень і регулярних перев'язок. Це зменшує ризик повторного накопичення гною та сприяє ефективнішому загоєнню.

Коли потрібно звернутися до лікаря негайно?

Термінова консультація хірурга потрібна, якщо:

• з рани виділяється гній;

• біль посилюється замість того, щоб зменшуватися;

• почервоніння швидко поширюється;

• палець або кисть стали набряклими й гарячими;

• підвищилася температура тіла;

• стало важко рухати пальцем;

• з'явилися червоні смуги, що поширюються від рани по кисті або передпліччю.

Чим раніше розпочато лікування інфікованої рани, тим менший ризик розвитку серйозних ускладнень. Своєчасне звернення до амбулаторного хірурга дозволяє швидко локалізувати інфекцію, зберегти функцію пальця та уникнути поширення запального процесу на глибокі тканини.