Статті про здоров'я

Діарея або пронос — одна з найпоширеніших причин звернення до гастроентеролога. Більшість людей хоча б раз у житті стикається з гострим розладом кишечника, який найчастіше пов'язаний із харчовим отруєнням або кишковою інфекцією. У таких випадках симптоми зазвичай минають протягом кількох днів.

Зовсім інша ситуація — постійний або повторний пронос, який триває кілька тижнів, місяців або навіть років. Це вже не самостійна проблема, а симптом, що може свідчити про серйозні захворювання кишечника, шлунка, підшлункової залози, печінки або ендокринної системи.

За рекомендаціями American College of Gastroenterology (ACG), British Society of Gastroenterology (BSG) та European Crohn's and Colitis Organisation (ECCO), хронічна діарея потребує комплексного обстеження, а в багатьох випадках — проведення колоноскопії з біопсією слизової оболонки кишечника.

Коли пронос вважається хронічним?

Не кожне рідке випорожнення означає серйозне захворювання.

Про хронічну діарею говорять тоді, коли:

• рідкі випорожнення тривають більше 4 тижнів;
• симптоми регулярно повторюються;
• кількість випорожнень перевищує три рази на добу;
• кал стає водянистим або кашкоподібним;
• проблема істотно впливає на повсякденне життя.

У такій ситуації важливо не просто усунути симптоми, а знайти їхню причину.

Чому виникає постійний пронос?

Причин хронічної діареї дуже багато. Деякі з них не становлять загрози для життя, інші потребують тривалого лікування або навіть невідкладної допомоги.

Найчастіше лікарі виявляють:

• синдром подразненого кишечника;
• неспецифічний виразковий коліт;
• хворобу Крона;
• мікроскопічний коліт;
• целіакію;
• кишкові інфекції;
• харчову непереносимість;
• дисбактеріоз після антибіотикотерапії;
• недостатність ферментів підшлункової залози;
• гіпертиреоз;
• пухлини товстої кишки.

У пацієнтів старшого віку особливу увагу приділяють виключенню колоректального раку.

Які симптоми є небезпечними?

Існують так звані "червоні прапорці" (red flag symptoms), які потребують негайного звернення до лікаря.

До них належать:

• кров у калі;
• чорний кал;
• домішки гною;
• значна кількість слизу;
• нічна діарея;
• безпричинна втрата маси тіла;
• температура;
• сильний біль у животі;
• ознаки зневоднення;
• анемія;
• слабкість.

Якщо хоча б один із цих симптомів супроводжує пронос, відкладати обстеження не можна.

Чи завжди причина знаходиться в кишечнику?

Ні.

Хронічна діарея може бути проявом захворювань різних органів.

Наприклад:

• при недостатності підшлункової залози їжа не перетравлюється повністю;
• при гіпертиреозі прискорюється моторика кишечника;
• при целіакії організм не засвоює глютен;
• після видалення жовчного міхура іноді виникає жовчнокислотна діарея;
• деякі антибіотики можуть викликати тяжке запалення товстої кишки.

Саме тому сучасна гастроентерологія використовує комплексний підхід до діагностики.

Коли необхідна колоноскопія?

Згідно з міжнародними рекомендаціями, колоноскопія показана, якщо:

• пронос триває понад чотири тижні;
• у калі є кров;
• виявлено анемію;
• людина худне без причини;
• симптоми виникли після 45–50 років;
• є сімейний анамнез колоректального раку;
• лікування не дає ефекту;
• лікар підозрює запальні захворювання кишечника.

При багатьох захворюваннях недостатньо лише оглянути слизову оболонку. Саме тому під час колоноскопії часто проводять біопсію, навіть якщо кишечник зовні виглядає майже нормально. Це особливо важливо для діагностики мікроскопічного коліту, який неможливо підтвердити без гістологічного дослідження.

Що може показати колоноскопія?

Під час дослідження лікар оцінює стан усієї товстої кишки.

Колоноскопія дозволяє виявити:

• неспецифічний виразковий коліт;
• хворобу Крона;
• мікроскопічний коліт;
• поліпи;
• дивертикули;
• ішемічний коліт;
• доброякісні пухлини;
• колоректальний рак;
• інфекційні ураження слизової оболонки.

Якщо під час обстеження виявляються поліпи, їх часто можна одразу видалити ендоскопічно.

Які аналізи призначає гастроентеролог?

Для встановлення причини діареї одного ендоскопічного дослідження нерідко недостатньо.

Залежно від клінічної ситуації можуть бути рекомендовані:

• загальний аналіз крові;
• С-реактивний білок;
• феритин;
• електроліти;
• біохімічний аналіз крові;
• кал на приховану кров;
• кальпротектин калу;
• копрограма;
• бактеріологічне дослідження калу;
• аналізи на паразитарні інфекції;
• антитіла до тканинної трансглутамінази (для виключення целіакії).

Саме комплексна оцінка дозволяє встановити точний діагноз і визначити оптимальну тактику лікування.

Чому не можна постійно приймати протидіарейні препарати?

Багато людей при хронічній діареї роками приймають препарати, які лише сповільнюють роботу кишечника. Вони можуть тимчасово покращити самопочуття, але не впливають на причину захворювання.

Якщо діарея пов'язана із запальним процесом, пухлиною або інфекцією, самолікування здатне приховати симптоми та відтермінувати правильний діагноз.

Коли звернутися до гастроентеролога?

Якщо пронос триває більше чотирьох тижнів або регулярно повторюється, не варто чекати, що проблема зникне самостійно. Чим раніше буде встановлено причину, тим ефективніше буде лікування.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому ви можете пройти консультацію гастроентеролога, сучасну відеоколоноскопію, гастроскопію, лабораторні дослідження, аналіз на кальпротектин, УЗД органів черевної порожнини та інші необхідні обстеження. Комплексний підхід дозволяє своєчасно виявити запальні захворювання кишечника, поліпи, колоректальний рак та інші патології, які можуть проявлятися лише одним симптомом — постійним проносом.