Статті про здоров'я

«Статини руйнують печінку», «після них болять усі м'язи», «це ліки тільки для людей похилого віку», «якщо холестерин нормальний, статини не потрібні» — подібні твердження можна часто побачити в інтернеті. Через страх перед побічними ефектами багато пацієнтів самостійно відмовляються від лікування, навіть після перенесеного інфаркту чи встановлення стента.

Насправді статини є однією з найбільш вивчених груп препаратів у сучасній медицині. За останні десятиліття проведено сотні великих клінічних досліджень, які довели: у правильно відібраних пацієнтів статини значно знижують ризик інфаркту міокарда, ішемічного інсульту та серцево-судинної смерті. Саме тому вони входять до міжнародних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) та Американської кардіологічної асоціації (AHA). (escardio.org)

 

Що таке статини

Статини — це препарати, які пригнічують фермент HMG-CoA-редуктазу в печінці. У результаті зменшується синтез холестерину та збільшується кількість рецепторів до ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), завдяки чому «поганий» холестерин активніше виводиться з крові.

Але їхня дія не обмежується лише зниженням холестерину.

Статини також:

• стабілізують атеросклеротичні бляшки;

• зменшують запалення в судинній стінці;

• знижують ризик розриву бляшки;

• покращують функцію ендотелію судин;

• зменшують імовірність утворення тромбів.

Саме ці ефекти значною мірою пояснюють їхню здатність запобігати інфарктам та інсультам.

 

Чому небезпечний не сам холестерин, а атеросклероз

Багато людей думають, що лікувати потрібно лише «високий холестерин».

Насправді кардіолога найбільше хвилює ризик серцево-судинних ускладнень.

ЛПНЩ поступово проникає у стінку артерій і бере участь у формуванні атеросклеротичних бляшок. З часом вони можуть звужувати просвіт судини або розірватися. Саме розрив нестабільної бляшки часто стає причиною інфаркту міокарда чи ішемічного інсульту.

Тому сучасна кардіологія лікує не цифру холестерину як таку, а прагне максимально знизити ризик небезпечних судинних подій.

 

Кому статини потрібні обов'язково

Є категорії пацієнтів, для яких користь статинів беззаперечна.

До них належать люди, які вже мають:

• перенесений інфаркт міокарда;

• ішемічний інсульт або транзиторну ішемічну атаку;

• встановлений коронарний стент;

• аортокоронарне шунтування;

• доведену ішемічну хворобу серця;

• захворювання периферичних артерій;

• значне атеросклеротичне ураження сонних або інших артерій.

У цих випадках статини є частиною стандартного лікування незалежно від початкового рівня холестерину.

 

Якщо інфаркту ще не було

Статини можуть бути рекомендовані й для первинної профілактики.

Лікар оцінює не лише рівень холестерину, а й загальний серцево-судинний ризик.

Враховуються:

• вік;

• стать;

• артеріальний тиск;

• куріння;

• рівень ЛПНЩ;

• цукровий діабет;

• сімейний анамнез ранніх серцево-судинних захворювань;

• результати шкали SCORE2;

• дані КТ-коронарографії або кальцієвого індексу (CAC) за показаннями.

Іноді навіть помірно підвищений холестерин не потребує медикаментів, тоді як в іншого пацієнта лікування необхідне вже сьогодні через дуже високий загальний ризик.

 

Чи призначають статини при нормальному холестерині

Так, іноді це абсолютно виправдано.

Наприклад:

• після інфаркту;

• після стентування;

• після аортокоронарного шунтування;

• при доведеному атеросклерозі коронарних артерій.

У таких ситуаціях лікування спрямоване не лише на подальше зниження ЛПНЩ, а й на стабілізацію вже наявних атеросклеротичних бляшок.

 

Чи можна замінити статини дієтою

Правильне харчування є обов'язковою частиною профілактики серцево-судинних захворювань.

Рекомендується:

• більше овочів;

• фруктів;

• бобових;

• цільнозернових продуктів;

• риби;

• рослинних олій;

• горіхів.

Потрібно обмежувати:

• трансжири;

• ковбасні вироби;

• жирне червоне м'ясо;

• надлишок солодощів;

• ультраоброблені продукти.

Однак навіть ідеальна дієта зазвичай знижує ЛПНЩ лише на 5–15%. Якщо людина вже має дуже високий серцево-судинний ризик, цього недостатньо. Саме тоді до змін способу життя додають медикаментозне лікування.

 

Найпоширеніший міф: статини «руйнують печінку»

Це один із найстійкіших міфів.

Насправді серйозне медикаментозне ураження печінки при застосуванні статинів трапляється дуже рідко.

Перед початком лікування та за показаннями під час терапії лікар може контролювати рівень печінкових ферментів (АЛТ, АСТ). Незначне безсимптомне підвищення цих показників не завжди означає, що препарат потрібно відміняти.

У більшості пацієнтів статини добре переносяться протягом багатьох років.

 

Чи справді статини викликають біль у м'язах

М'язові симптоми можливі, але вони виникають далеко не у всіх.

Важливо розуміти, що:

• біль у м'язах дуже поширений і без лікування;

• не кожен дискомфорт пов'язаний саме зі статинами;

• іноді причиною є інтенсивне фізичне навантаження, захворювання щитоподібної залози або дефіцит вітаміну D.

Якщо після початку лікування з'явився виражений біль або слабкість у м'язах, потрібно повідомити лікаря. У більшості випадків проблему можна вирішити зміною дози, переходом на інший статин або корекцією супутніх факторів.

Тяжкі м'язові ускладнення є дуже рідкісними.

 

Чи викликають статини цукровий діабет

Доведено, що статини можуть дещо підвищувати ризик розвитку діабету у людей, які вже мають до нього схильність.

Проте це збільшення ризику є незначним.

Для більшості пацієнтів користь від профілактики інфаркту чи інсульту значно переважає цей потенційний ризик. Саме тому міжнародні рекомендації не радять відмовлятися від статинів через побоювання розвитку діабету.

 

Як довго потрібно приймати статини

Атеросклероз є хронічним процесом.

Якщо препарат добре переноситься і показання до лікування залишаються, статини зазвичай приймають тривало, часто роками або довічно.

Самостійне припинення лікування може призвести до повторного підвищення рівня ЛПНЩ та збільшення ризику серцево-судинних подій.

 

Чому не можна призначати статини «за рівнем холестерину»

Двоє людей можуть мати однаковий рівень ЛПНЩ, але зовсім різний ризик.

Наприклад:

Пацієнт А

• 38 років;

• не курить;

• нормальний артеріальний тиск;

• немає діабету;

• немає сімейної історії ранніх інфарктів.

Пацієнт Б

• 68 років;

• курить;

• має гіпертонію;

• переніс інфаркт;

• цукровий діабет.

Рівень холестерину може бути однаковим, але потреба у статинах — абсолютно різною.

Саме тому сучасна кардіологія орієнтується на загальний серцево-судинний ризик.

 

Які аналізи потрібні перед початком лікування

Перед призначенням статинів лікар може рекомендувати:

• ліпідограму;

• АЛТ та АСТ;

• креатинін;

• глюкозу або HbA1c;

• ТТГ за показаннями;

• креатинкіназу (КФК) — не всім пацієнтам, а за наявності факторів ризику м'язових ускладнень або симптомів.

Надалі частота лабораторного контролю визначається індивідуально.

 

Якщо статини не дозволяють досягти цільового ЛПНЩ

Іноді навіть максимально переносима доза статину не забезпечує необхідного рівня холестерину.

У таких випадках кардіолог може додати:

• езетиміб;

• інгібітори PCSK9;

• інклісіран;

• інші сучасні гіполіпідемічні препарати відповідно до клінічної ситуації.

Лікування дедалі частіше будується за принципом досягнення індивідуальної цільової концентрації ЛПНЩ.

 

Чому не варто довіряти міфам із соціальних мереж

Інформація про статини часто ґрунтується на особистих історіях або неперевірених джерелах.

Натомість сучасні рекомендації базуються на результатах великих міжнародних досліджень із сотнями тисяч учасників. Саме ці дані показали, що у пацієнтів із підвищеним серцево-судинним ризиком статини суттєво зменшують імовірність інфаркту, інсульту та передчасної смерті.

Тому рішення про призначення або відміну препарату має приймати лікар, а не поради з інтернету.

Висновок

Статини — це не «таблетки від холестерину», а один із найефективніших засобів профілактики інфаркту міокарда, інсульту та інших ускладнень атеросклерозу. Їх призначають не всім підряд, а тим пацієнтам, у яких очікувана користь значно перевищує можливі ризики.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому кардіолог оцінить ваш індивідуальний серцево-судинний ризик, результати ліпідограми, шкалу SCORE2, супутні захворювання та, за потреби, призначить сучасну гіполіпідемічну терапію відповідно до міжнародних рекомендацій. Це дозволяє не лише знизити рівень ЛПНЩ, а й істотно зменшити ризик інфаркту та інсульту в майбутньому.