Статті про здоров'я

Більшість людей пов'язують кашель виключно із захворюваннями легень або бронхів. Якщо кашель триває довго, пацієнти зазвичай думають про бронхіт, пневмонію або астму. Проте у сучасній медицині добре відомо, що майже у кожного четвертого пацієнта з хронічним кашлем причина може знаходитися зовсім не в легенях.

Однією з найчастіших позалегеневих причин є гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) — стан, при якому вміст шлунка регулярно потрапляє до стравоходу, подразнюючи його слизову оболонку.

Найцікавіше, що далеко не всі пацієнти з рефлюксом мають печію. У багатьох єдиним проявом захворювання протягом кількох місяців або навіть років залишається саме кашель.

Саме тому сучасні міжнародні рекомендації CHEST, European Respiratory Society (ERS) та American College of Gastroenterology (ACG) рекомендують розглядати ГЕРХ як одну з основних причин тривалого кашлю.

 

Клінічна ситуація

Чоловік 52 років звернувся до пульмонолога зі скаргами на сухий кашель, який тривав майже дев'ять місяців.

За цей час він двічі проходив лікування антибіотиками, використовував різні сиропи від кашлю та навіть інгалятори.

Рентгенографія легень була нормальною.

Спірометрія також не виявила порушень функції зовнішнього дихання.

Під час детального опитування лікар звернув увагу, що кашель найчастіше виникає після вечері, у положенні лежачи та вночі.

Після консультації гастроентеролога було підтверджено гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Після лікування кашель повністю зник.

Подібні випадки зовсім не рідкість. Саме тому хороший пульмонолог завжди оцінює не лише легені, а й можливі позалегеневі причини симптомів.

 

Як шлунок може викликати кашель?

На перший погляд здається дивним, що проблема зі шлунком може проявлятися кашлем.

Насправді існує два основні механізми.

Перший механізм — подразнення нервових закінчень

Кислий вміст шлунка потрапляє до нижньої частини стравоходу.

Там знаходяться рецептори, подразнення яких через складні нервові рефлекси запускає кашльовий рефлекс.

У цьому випадку кислота навіть не потрапляє до дихальних шляхів.

 

Другий механізм — мікроаспірація

Іноді дуже невелика кількість шлункового вмісту може підніматися значно вище та подразнювати:

• гортань;

• голосові зв'язки;

• трахею;

• бронхи.

Саме це пояснює появу кашлю, осиплості голосу та постійного подразнення у горлі.

 

Як зрозуміти, що причина може бути у рефлюксі?

Існує кілька характерних ознак.

Кашель частіше виникає:

• після прийому їжі;

• після переїдання;

• у горизонтальному положенні;

• після кави;

• після алкоголю;

• після жирної їжі;

• вночі;

• вранці після пробудження.

Іноді кашель супроводжується:

• печією;

• кислим присмаком у роті;

• частою відрижкою;

• осиплістю голосу;

• відчуттям клубка в горлі.

Але приблизно у половини пацієнтів класичної печії може взагалі не бути.

Саме тому встановити діагноз лише за симптомами непросто.

 

Чому сиропи від кашлю не допомагають?

Тому що вони не впливають на причину.

Поки шлунковий вміст продовжує подразнювати стравохід або верхні дихальні шляхи, кашльовий рефлекс буде підтримуватися.

Саме тому пацієнти можуть місяцями змінювати препарати від кашлю, не отримуючи суттєвого покращення.

 

Чи завжди при рефлюксі є печія?

Ні.

Це один із найбільших міфів.

У сучасній гастроентерології навіть існує поняття «тихий рефлюкс».

Його проявами можуть бути:

• кашель;

• захриплість голосу;

• постійне покашлювання;

• необхідність часто прочищати горло;

• відчуття стороннього тіла у глотці;

• біль у горлі без ознак інфекції.

Через це багато пацієнтів роками лікуються у ЛОР-лікаря або пульмонолога, хоча проблема знаходиться у стравоході.

 

Як пульмонолог розуміє, що проблема не в легенях?

Саме тому консультація триває значно довше, ніж просте вислуховування легень.

Лікар детально уточнює:

• коли виникає кашель;

• чи пов'язаний він із їжею;

• чи турбує вночі;

• чи є печія;

• які продукти провокують симптоми;

• чи допомагає зміна положення тіла;

• які ліки вже приймав пацієнт.

Іноді саме одна правильно поставлена запитання дозволяє уникнути непотрібних антибіотиків та дорогих обстежень.

 

Погляд лікаря-пульмонолога

У практиці дуже часто зустрічаються пацієнти, які протягом кількох місяців лікують "бронхіт", хоча легені у них абсолютно здорові.

Якщо рентгенографія без патології, спірометрія нормальна, а кашель виникає переважно після їжі або вночі, необхідно обов'язково думати про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Сучасна медицина давно відійшла від принципу "один симптом — одна причина". Саме тому хороший пульмонолог завжди оцінює пацієнта комплексно, співпрацюючи з гастроентерологом, ЛОР-лікарем або кардіологом, якщо це необхідно.

 

Які обстеження можуть знадобитися?

Після консультації лікар може рекомендувати:

• спірометрію;

• рентгенографію органів грудної клітки;

• консультацію гастроентеролога;

• езофагогастродуоденоскопію (гастроскопію) — за показаннями;

• добову рН-метрію стравоходу;

• загальний аналіз крові;

• консультацію ЛОР-лікаря.

Не всім пацієнтам потрібен повний перелік досліджень. Їх обсяг визначається після первинного огляду.

 

Яких помилок найчастіше припускаються пацієнти?

При кашлі, пов'язаному з рефлюксом, люди часто:

• місяцями лікують бронхіт;

• самостійно приймають антибіотики;

• використовують сиропи від кашлю без ефекту;

• не пов'язують симптоми з прийомом їжі;

• не звертають уваги на нічний кашель;

• відкладають консультацію гастроентеролога.

У результаті причина кашлю залишається невстановленою, а якість життя значно погіршується.

 

Коли потрібно звернутися до пульмонолога?

Запишіться на консультацію, якщо:

• кашель триває понад три тижні;

• рентгенографія легень не виявила патології, але симптоми залишаються;

• кашель виникає після їжі або вночі;

• сиропи та антибіотики не допомагають;

• є осиплість голосу без застуди;

• доводиться постійно відкашлюватися;

• симптоми посилюються у положенні лежачи.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому лікар-пульмонолог проводить комплексну оцінку причин тривалого кашлю. Якщо обстеження показує, що легені працюють нормально, але симптоми можуть бути пов'язані з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, пацієнт отримує чіткий алгоритм подальшої діагностики та, за необхідності, направлення до гастроентеролога. Такий міждисциплінарний підхід дозволяє встановити правильний діагноз значно швидше та уникнути непотрібного лікування.