Швидке замовлення послуги або дзвінка від менеджера
Статті про здоров'я
Кашель не проходить більше трьох тижнів: що робити і коли потрібно звернутися до пульмонолога?
Більшість людей сприймають кашель як звичайний симптом застуди. Зазвичай він дійсно минає протягом одного-двох тижнів разом із вірусною інфекцією. Але що робити, якщо температура давно нормалізувалася, нежить зник, а кашель залишається? Саме така ситуація є однією з найчастіших причин звернення до лікаря-пульмонолога.
За сучасними міжнародними рекомендаціями кашель, який триває понад три тижні, вже потребує оцінки лікаря. А якщо він зберігається більше восьми тижнів, його вважають хронічним кашлем, і це вже не симптом застуди, а привід шукати справжню причину.
Проблема полягає в тому, що багато пацієнтів продовжують лікуватися самостійно: купують нові сиропи, кілька разів змінюють антибіотики або користуються порадами з інтернету. У результаті проходять місяці, а кашель не лише не зникає, а іноді навіть посилюється.
Чому кашель не минає?
Кашель — це природний захисний механізм організму. Він допомагає очищати дихальні шляхи від слизу, пилу, мікроорганізмів та сторонніх частинок.
Однак якщо кашльовий рефлекс залишається активним після одужання або виникає без очевидної причини, це означає, що організм продовжує отримувати сигнал про подразнення дихальних шляхів.
Найчастіше причиною тривалого кашлю стають:
-
бронхіальна астма;
-
синдром постназального затікання слизу;
-
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
-
хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ);
-
післявірусне запалення бронхів;
-
алергічні захворювання;
-
професійний вплив пилу або хімічних речовин;
-
куріння;
-
деякі лікарські препарати.
Рідше кашель може бути першим проявом більш серйозних захворювань, тому залишати його без уваги не варто.
Клінічна ситуація
До пульмонолога звернувся чоловік 46 років.
П'ять тижнів тому він переніс гостру респіраторну вірусну інфекцію. Температура трималася лише два дні, після чого самопочуття значно покращилося. Проте кашель залишився.
Спочатку він був сухим, згодом почало відходити невелике прозоре мокротиння. Пацієнт самостійно приймав два різних антибіотики, кілька сиропів від кашлю та робив інгаляції, але суттєвого полегшення не відчув.
Під час консультації були проведені клінічний огляд і спірометрія. Виявилося, що причиною кашлю була не бактеріальна інфекція, а бронхіальна астма, яка вперше проявилася після вірусного захворювання.
Подібні ситуації у практиці пульмонолога зустрічаються значно частіше, ніж багато хто думає.
Не кожен тривалий кашель означає бронхіт
Це одна з найпоширеніших помилок.
Якщо кашель триває понад три-чотири тижні, пацієнти часто кажуть: «Напевно, бронхіт не долікував».
Насправді сучасна пульмонологія розглядає тривалий кашель зовсім інакше.
Бронхіт далеко не завжди є його причиною.
Наприклад:
-
при бронхіальній астмі кашель може бути єдиним симптомом;
-
при гастроезофагеальному рефлюксі людина може кашляти лише вночі;
-
при постназальному затіканні слизу пацієнт нерідко взагалі не має проблем із легенями;
-
при ХОЗЛ кашель поступово стає постійним протягом кількох років.
Саме тому лікування кашлю без встановлення причини часто виявляється неефективним.
Чому після вірусної інфекції кашель може тривати ще довго?
Після перенесеної ГРВІ слизова оболонка бронхів ще деякий час залишається подразненою.
Навіть після повного знищення вірусу можуть зберігатися:
-
підвищена чутливість кашльових рецепторів;
-
незначне запалення слизової оболонки;
-
повільне відновлення війчастого епітелію;
-
залишковий набряк бронхів.
Саме тому людина може кашляти ще кілька тижнів, хоча інфекція вже давно минула.
У більшості випадків такий кашель поступово слабшає.
Але якщо він залишається однаковим або стає сильнішим, необхідно пройти обстеження.
Погляд лікаря-пульмонолога
У клінічній практиці одна з найбільших проблем полягає в тому, що тривалий кашель часто автоматично сприймають як бактеріальний бронхіт. Через це пацієнти можуть отримати кілька курсів антибіотиків без жодного ефекту.
За сучасними рекомендаціями European Respiratory Society (ERS) та American College of Chest Physicians (CHEST) основне завдання лікаря при хронічному кашлі — не підібрати ще один сироп чи антибіотик, а визначити джерело кашльового рефлексу.
Саме тому сьогодні алгоритм обстеження пацієнта з тривалим кашлем значно відрізняється від того, який використовувався 15–20 років тому. У центрі уваги — не симптом, а причина його виникнення.
Які обстеження можуть знадобитися?
Обсяг діагностики залежить від клінічної ситуації.
Найчастіше пульмонолог може рекомендувати:
-
спірометрію;
-
рентгенографію органів грудної клітки;
-
комп'ютерну томографію легень — за показаннями;
-
загальний аналіз крові;
-
визначення рівня еозинофілів або загального IgE при підозрі на алергічну природу кашлю;
-
консультацію ЛОР-лікаря або гастроентеролога, якщо є підозра на позалегеневу причину.
Важливо розуміти, що далеко не кожному пацієнту потрібні всі ці дослідження. План обстеження складається індивідуально після консультації.
Часті помилки при самолікуванні
Найчастіше пацієнти, у яких кашель триває понад три тижні, роблять одні й ті самі помилки.
До них належать:
-
самостійний прийом антибіотиків;
-
одночасне використання кількох сиропів;
-
застосування інгаляторів без встановленого діагнозу;
-
припинення лікування одразу після незначного покращення;
-
ігнорування кашлю протягом кількох місяців.
Такі дії не лише не усувають проблему, а й можуть ускладнювати подальшу діагностику.
Коли потрібно записатися до пульмонолога?
Не відкладайте консультацію, якщо:
-
кашель триває понад три тижні;
-
він супроводжується задишкою;
-
з'явилися свистячі хрипи;
-
відходить велика кількість мокротиння;
-
кашель будить вас уночі;
-
після лікування стан не покращився;
-
під час кашлю з'явилася кров;
-
кашель повторюється кілька разів на рік.
Чим раніше буде встановлена причина, тим швидше можна підібрати ефективне лікування та попередити розвиток ускладнень.
У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому лікар-пульмонолог проводить комплексну оцінку причин тривалого кашлю, за необхідності призначає сучасні методи діагностики, зокрема спірометрію, та підбирає лікування відповідно до міжнародних рекомендацій доказової медицини. Здорові легені починаються з правильно встановленого діагнозу, а не з чергового сиропу від кашлю.