Статті про здоров'я

Коли лікар-пульмонолог рекомендує пройти спірометрію, багато пацієнтів ставлять однакові запитання: «Це боляче?», «Чи потрібно ковтати зонд?», «Чи не зашкодить це легеням?», «Навіщо взагалі це дослідження, якщо рентген уже зробили?»

Такі побоювання зрозумілі, адже більшість людей ніколи раніше не проходили функціональне дослідження легень. Насправді спірометрія — це один із найпростіших, найшвидших і водночас найінформативніших методів оцінки роботи дихальної системи.

Саме спірометрія сьогодні вважається «золотим стандартом» для діагностики бронхіальної астми, хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та контролю ефективності лікування цих захворювань.

За рекомендаціями Global Initiative for Asthma (GINA), Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) та European Respiratory Society (ERS) діагноз бронхіальної астми або ХОЗЛ не повинен встановлюватися лише за скаргами пацієнта. Необхідне об'єктивне підтвердження порушення функції зовнішнього дихання.

 

Клінічна ситуація

Жінка 45 років звернулася до пульмонолога зі скаргами на періодичний кашель і задишку під час швидкої ходьби.

Рентгенографія легень була без патологічних змін. Через це пацієнтка була впевнена, що легені абсолютно здорові.

Після проведення спірометрії лікар виявив ознаки порушення прохідності бронхів. Додаткова бронходилатаційна проба підтвердила бронхіальну астму.

Пацієнтка була здивована, адже вважала, що нормальний рентген виключає будь-які захворювання легень.

Насправді це одна з найпоширеніших помилок.

 

Що таке спірометрія?

Спірометрія — це сучасний метод дослідження функції зовнішнього дихання.

Простіше кажучи, вона показує, наскільки добре працюють ваші легені та бронхи.

На відміну від рентгенографії або комп'ютерної томографії, які демонструють будову легень, спірометрія оцінює їхню функцію.

Саме тому ці методи не замінюють один одного, а доповнюють.

 

Як проходить спірометрія?

Багато пацієнтів очікують складної процедури, але все набагато простіше.

Під час дослідження людина:

• сідає у зручне крісло;

• надягає спеціальний затискач на ніс;

• бере до рота одноразовий стерильний мундштук;

• за командою лікаря робить кілька вдихів і видихів різної сили.

Усі показники автоматично аналізуються комп'ютером.

Дослідження займає приблизно 10–20 хвилин.

Жодних проколів, катетерів або болісних маніпуляцій не проводиться.

 

Чому під час дослідження потрібно сильно видихати?

Це питання пацієнти ставлять дуже часто.

Річ у тому, що звичайне спокійне дихання не дозволяє оцінити прохідність бронхів.

Саме максимально швидкий і сильний видих допомагає визначити:

• чи є звуження бронхів;

• наскільки воно виражене;

• чи добре проходить повітря через дихальні шляхи;

• чи відповідають показники віковій нормі.

Тому дуже важливо уважно виконувати всі команди медичного працівника.

 

Чому іноді дослідження повторюють двічі?

Якщо лікар підозрює бронхіальну астму, після першої частини дослідження пацієнту можуть запропонувати зробити інгаляцію бронхорозширювального препарату.

Через 15–20 хвилин спірометрію повторюють.

Це називається бронходилатаційною пробою.

Вона дозволяє оцінити, наскільки добре бронхи реагують на лікування.

Саме ця інформація часто допомагає підтвердити бронхіальну астму.

 

Які захворювання допомагає виявити спірометрія?

Дослідження особливо інформативне при:

• бронхіальній астмі;

• ХОЗЛ;

• хронічному бронхіті;

• професійних захворюваннях легень;

• наслідках перенесених інфекцій;

• тривалому кашлі;

• незрозумілій задишці.

Водночас важливо пам'ятати, що нормальна спірометрія не виключає абсолютно всі захворювання легень.

Саме тому її результати завжди оцінюються разом із симптомами та іншими обстеженнями.

 

Чи може спірометрія замінити рентген?

Ні.

Це різні методи дослідження.

Рентгенографія показує:

• запалення;

• новоутворення;

• зміни легеневої тканини;

• переломи ребер;

• плевральний випіт.

Спірометрія оцінює:

• прохідність бронхів;

• об'єм легень;

• швидкість проходження повітря;

• функцію зовнішнього дихання.

Саме тому лікар призначає те дослідження, яке найбільше відповідає клінічній ситуації.

 

Погляд лікаря-пульмонолога

Одне з найчастіших запитань пацієнтів звучить так: «Якщо рентген нормальний, навіщо ще проходити спірометрію?»

Відповідь дуже проста.

Рентген показує анатомію, а спірометрія — фізіологію.

У практиці нерідко зустрічаються пацієнти, у яких рентгенографія абсолютно нормальна, але функція бронхів уже значно порушена.

Особливо це характерно для бронхіальної астми та ранніх стадій ХОЗЛ.

Саме тому сучасна пульмонологія неможлива без функціональної діагностики.

 

Як підготуватися до дослідження?

Для отримання максимально точних результатів бажано:

• не палити перед процедурою;

• не виконувати інтенсивних фізичних навантажень за кілька годин до дослідження;

• не переїдати безпосередньо перед процедурою;

• одягнути вільний одяг, який не стискає грудну клітку.

Якщо ви постійно користуєтеся інгаляторами, обов'язково повідомте про це лікаря. У деяких випадках він може дати рекомендації щодо їх застосування перед дослідженням.

 

Яких помилок припускаються пацієнти?

Найчастіше люди:

• бояться проходити дослідження без жодних підстав;

• вважають, що спірометрія замінює всі інші обстеження;

• не виконують команди під час форсованого видиху;

• приховують інформацію про використання інгаляторів;

• відкладають дослідження, хоча симптоми вже давно турбують.

Через це діагностика може затягуватися.

 

Коли лікар рекомендує пройти спірометрію?

Дослідження може бути призначене, якщо:

• кашель триває понад три тижні;

• турбує задишка;

• з'являється свистяче дихання;

• є підозра на бронхіальну астму;

• людина багато років палить;

• необхідно підтвердити або виключити ХОЗЛ;

• потрібно оцінити ефективність лікування;

• виникає кашель після фізичного навантаження.

У ЛДЦ «Альянс» у Кропивницькому спірометрія проводиться на сучасному обладнанні відповідно до міжнародних стандартів функціональної діагностики. Дослідження є швидким, безболісним і високоінформативним, а його результати допомагають пульмонологу не лише встановити правильний діагноз, а й підібрати найбільш ефективне лікування та контролювати його результати в динаміці.